На дні Балтики виявили вітрильник, що затонув у часи Колубма. ФОТО

На дні Балтійського моря міжнародна командна морських археологів знайшли майже неушкоджений вітрильник XV-XVI століть.

Про це в понеділок, 22 липня, повідомили учасники експедиції, передає The New York Times.

Уперше існування якогось об'єкту під водами Балтики помітила Шведська морська адміністрація, коли у 2009 році дослідження сонаром зафіксувало аномальний сигнал на морському дні.

На початку цього року комерційна дослідницька команда, яка за допомогою робота з камерою обстежувала маршрут прокладання газогону, наштовхнулася на загадкові уламки корпусу корабля.

 
Науковці наклали десятки знімків один на інший, щоб досягти ефекту тривимірності
Deep Sea Productions/MMT

Тож коли в березні міжнародна команда дослідників занурила у морські води двох роботів, вони з'ясували, що то – вітрильник часів доби Відродження.

"Це дивовижно, – сказав керівник експедиції Родріго Рачечо-Руйз, морський археолог Університету Саутгемптона, Велика Британія, – ми досі трохи на сьомому небі".

Як повідомив д-р Пачечо-Руйз корабель має довжину від 52 до 60 футів. Для порівняння – фламанський корабель експедиції Христофора Колумба був завдовжки 60 футів.

 
Deep Sea Productions/MMT

Дослідники з'ясували, що загиблий корабель, особливо його корпус від кіля до палуби, зберігся добре, як і щогли та частина оснащення.

Це рідкісний випадок. Після століть зношування та поколінь водних "колонізаторів" щогли та обшивка, зазвичай, розпадаються на купи уламків, які вкривають замулене дно. Імовірно, брак кисню на крижаних глибинах відлякував морських істот, які зазвичай люблять селитися на загиблих дерев'яних кораблях. 

Датувати корабель змогли за якорем – кінець XV або початок XVI століття.

 
Уламки корабля знайшов один із ось таких підводних дронів
Deep Sea Productions/MMT

Походження та назву балтійської знахідки ще не ідентифікували. Наразі морські археологи називають її "невідомим кораблем" (шведською Okänt Skepp).

Пачечо-Руйз та його колеги тримають місце знахідки в секреті, щоб не принадити шукачів скарбів та мародерів.

 
Робоче місце оператора, який керував роботами, які обстежували затонулий вітрильник
Deep Sea Productions/MMT

Експедицію організували спільно Центр морського археології Університету Саутгемптона, Дослідницький інститут морської археології Університету Сьодертьорну (Швеція); "Діп сі продакшенс" (Швеція) та шведська фірма ММТ, яка проводить дослідження морського дна для енергетичних компаній.

У березневій експедиції також брали участь аспіранти Університету Саутгемптона та Королівського технологічного інституту (KTH) у Стокгольмі, які займаються розробкою штучного інтелекту для покращення рухливості роботів на глибинах, яких не досягає сонячне світло.

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.