Спецпроект

2004: Тягнибок виступає на горі Яворина. "Жидва і москалі"

Улітку 2004 року, під час президентської кампанії, депутат блоку "Наша Україна" Олег Тягнибок закликав на горі Яворина "віддати нарешті Україну українцям".

"Вони не боялися, як і ми зараз не повинні боятися, вони взяли автомат на шию і пішли в ті ліси, вони готувалися і боролися з москалями, боролися з німцями, боролися з жидвою та іншою нечистю...".

Вшановуючи полеглих на горі Яворина курсантів старшинської школи УПА "Олені", Тягнибок кричить і агресивно жестикулює на тлі передвиборчого намету Ющенка - а (про)російські телеканали кажуть , що він говорить "про Шухевича й його бійців".

Канал тодішнього генпрокурора (а зараз заступника голови АП) Геннадія Васильєва  "Київська Русь", з якого і взято це відео, наголошує про "защиту прав украинского этноса" як засіб передвиборчої боротьби. 

Закінчилося скандалом. Тягнибока виключили з "Нашої України" за "ксенофобські висловлювання". "Свобода" вирушила в самостійне політичне плавання.

Міркування про те, чому бій на горі Яворина закінчився розгромом офіцерської школи УПА, читайте в розділі "Блогосфера"

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.