Спецпроект

За підрив Сталіна затримано двох "свободівців". Партія заперечує причетність до вибуху

У справі про знищення пам’ятника Сталіну в Запоріжжі затримано двох "свободівців".

Про це повідомляє УП з посиланням на прес-службу партії.

"1 січня 2011 року близько 01-00 ночі у квартиру до заступника голови Запорізької "Свободи" з молодіжних питань Юрія Гудименка увірвалися представники міліції. Свободівця заарештували та доставили в Жовтневий райвідділок міліції. Близько 09-00 ранку представники МВС заарештували також голову Запорізької "Свободи" Віталія Подлобнікова", - йдеться в повідомленні.

Свободівцям інкримінують частину 2 статті 192 Кримінального кодексу України за знищення пам’ятника Сталіну у Запоріжжі шляхом вибуху.

До затриманих не допускають адвокатів.

Свободівці нагадали, що 1 січня 2011 року у Запоріжжі о 14-00 мав відбутися урочистий автопробіг центральними вулицями міста з нагоди 102-ї річниці дня народження Степана Бандери. О 16-00 запорізькі свободівці планували провести традиційний смолоскипний марш вулицями міста. Натомість його заборонив суд.

"Свобода" не взяла на себе відповідальність за вибух.

Затримані члени "Свободи" знаходяться поза зоною досяжності: адвокат і однопартійці не можуть вийти з ними на зв'язок.

Адвокат затриманих Сергій Гайдук в інтерв'ю агенції "Інтерфакс-Україна" сказав, що "двоє затриманих - керівник обласної організації "Свобода" Віталій Подлобніков і його заступник Юрій Гудименко знаходяться в Жовтневому РВВС міста, однак міліція відмовляє стороні захисту в зустрічі з ними".

"Міліція не дозволила Юрієві Гудименку захисника. Він уже знаходиться в стінах райвідділку близько 12 годин. Зв'язку з ним немає. О 9 ранку був затриманий глава обласної організації "Свободи" Віталій Подлобніков. Я навіть не знаю, у якому статусі вони знаходяться: свідки, підозрювані чи обвинувачувані. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі", - відзначив Гайдук.

Активісти запорізької організації партії "Свобода", які у даний момент знаходяться під стінами Жовтневого райвідділку, заявляють, що їхня організація не має відношення до вибуху пам'ятника.

"Запорізькі націоналісти не приховували невдоволення установкою пам'ятника Сталіну в Запоріжжі, однак на крайні заходи ми б не пішли", - заявив агенції помічник глави облорганізації ВО "Свобода" Віктор Бороненков.

Він вважає, що "без п'яти хвилин парламентська партія, можливо, стала жертвою провокації політичних опонентів".

Нагадаємо, що 28 грудня погруддю Сталіна на подвір'ї Запорізької КПУ болгаркою відрізали силумінову голову. Відповідальність за цю акцію взяла на себе Всеукраїнська організація "Тризуб".

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.