Дебати адвокатів. "Справа Василя Стуса"

Пропонуємо переглянути відеозапис судових дебатів у справі позову Медведчука до Вахтанга Кіпіані

Після проголошення рішення Дарницького районного суду м. Києва у справі за позовом Віктора Медведчука до Вахтанга Кіпіані та Видавництва "Vivat" адвокатське об'єднання "Шкребець і партнери" отримало численні запити з проханням докладніше розкрити правову позицію, яку відстоювали представники відповідачів в судовому процесі.

Відзив на позовну заяву Віктора Медведчука до Вахтанга Кіпіані та Видавництва "Vivat" викладений на майже 30 сторінках, а додатки до нього в вигляді друкованих та відеодокументів зайняли більше тому судової справи. Поширювання деяких з цих матеріалів окремо від інших може призвести до неправильного сприйняття, а поширення всього масиву документів не передбачає формат соціальних мереж.

Судові засідання тривали по 5-6 годин, а загалом відео трансляцій було більше 20 годин. Тільки дуже допитлива особа зможе це все переглянути.

Адвокатське Об'єднання "Шкребець і партнери" запропонувало до вашої уваги виступи адвокатів Вахтанга Кіпіані і Видавництва "Vivat" з заключним словом в судових дебатах. В цих виступах концентровано викладена правова позиція відповідачів, вже спираючись на досліджені докази та враховуючи позицію Віктора Медведчука.

Також пропонуємо до перегляду частину виступу представника Віктора Медведчука, яка стосується особи Василя Стуса, з тим, щоб була можливість оцінити рівень аргументації нашого опонента і методи, які він використовував для доведення своєї правоти.

Для зручності відео має таймкод з переходом до потрібного виступу.

"Це фільм про одне з найбільших жахіть нашої історії" — історик Олександр Зінченко про фільм "Голодомор. Літописці"

До Дня пам’яті жертв голодоморів та 90-х роковин Голодомору 1932-1933 років Суспільне Мовлення презентує документальний серіал "Голодомор. Літописці". Про історії, покладені в основу фільму, та силу проєкту в ефірі Радіо Культура розповідає автор сценарію, історик Олександр Зінченко.

Розвідка УНР в пошуках доказів більшовицьких злочинів

Карна справа Олексія Костюченка відкриває чимало деталей з життя тогочасної української еміграції. Сам Костюченко служив Україні в 1917-1921 роках. З особливою цікавістю слідчі НКВС звертають увагу на його старого знайомого — Володимира Шевченка, колишнього сотника Армії УНР. Ще на початку 30-х, Шевченко активно копав інформацію стосовно Голодомору в Україні 1932-1933 рр., неодноразово нелегально потрапляв на територію УРСР, був тихим та непримітним розвідником Державного Центру УНР в екзилі.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Олена Теліга: очі і серце звернені на Київ

У часописі «Волинь» за 21 вересня 1941 року, № 4а вміщена стаття Олени Теліги «Перед брамою столиці», яка не увійшла до жодного видання її творів, а отже залишається маловідомою. Натомість стаття віддзеркалює головний імператив її життя і творчості - прагнення об’єднати українську націю і повернутися до державного Києва. 22 жовтня 1941 року Олена Теліга повернулася до Києва, щоб більше ніколи його не покинути і за що заплатила власним життя.