Про проект

"Історична Правда" - онлайнове суспільно-історичне, науково-популярне видання. Інтернет-адреса - http://www.istpravda.com.ua. Є дочірнім проектом «Української правди», базує свою діяльність на засадах її редакційної політики.

Ми відкриті для всіх компетентних точок зору і думок, не друкуємо замовних текстів, не беремо участі у партійних і виборчих кампаніях, але залишаємо за собою право мати власну точку зору з приводу всіх подій, людей та явищ сьогодні та вчора.

Пишемо передусім про історію України та українців, росіян, поляків, євреїв, кримських татар, інших етносів, доля яких пов'язана з нашою країною. Від стародавніх часів до сьогодення. Але акцент, фокус - на політичній історії ХХ століття: боротьба за державність, людські права, науково-технічний прогрес, тоталітарні проекти та експерименти, людські долі.

Апелюємо до читачів, стимулюючи їх сканувати родинні архіви, писати сімейні історії, заглиблюватися в генеалогію, історію свого міста, села, краю.

"Історична Правда" - майданчик для наукових і публіцистичних дискусій навколо історичної політики та політики пам'яті. Джерело новин (коротких інформацій), аналітичних статей, інтерв'ю, рецензій та оглядів книжок, анонсів про всі події, пов'язані з тематикою сайту, сховище артефактів. Дайджест тематичних публікацій - що дозволить не пропустити важливі та цікаві статті вчених, журналістів у паперових та онлайнових ЗМІ.

Співпрацюємо з вузами, академічними установами, «Меморіалом», Харківською правозахисною групою, посольствами та громадськими інституціями країн Східної Європи, бібліотеками та архівами, з видавництвами «Дух і літера», «Критика», низкою популярних видань.

Рубрики сайту:

- ТЕКСТИ - публіцистичні та наукові статті;

- КОРОТКО - новини, анонси;

- КНИЖКИ - рецензії та огляди, інформація про цікаві видання з історичної та суміжних тематик;

- КОЛОНКИ - авторські погляди авторитетних науковців, громадських діячів і журналістів;

- ДАЙДЖЕСТ - колекція цікавих і важливих публікацій з онлайнових і офлайнових медіа;

- ІНТЕРВ'Ю - пряма мова науковців, істориків та учасників історичних подій;

- СТУДІЇ - наукові роботи, виступи на наукових конференціях тощо;

- ЕКСКУРСІЇ - подорожі історичними місцями, поєднання репортажності та наукової популярності, багато фото, графіки, інших ілюстрацій;

- БЛОГОСФЕРА - найцікавіше з історичних блогів (зі збереженням стилістики і мови авторів);

- АРТЕФАКТИ - фотографії, малюнки, самвидав, карти, театральні плакати і виборчі листівки, рідкісні книжкові, газетні та журнальні обкладинки, поштівки, марки, автографи видатних людей, монети та інші раритети, зокрема й ті, які зберігаються в приватних колекціях і родинних архівах;

- ВІДЕО - коментарі та розповіді істориків, фрагменти документальних зйомок, кінофільмів, сюжетів тощо. 

Також передбачено пошук по сайту, RSS-підписка, трохи згодом налаштуємо трансляцію в Facebook, Twitter.

З часом плануємо вийти в офлайн - тематичні круглі столи, «датські виставки», презентації профільних видань тощо.

Спробуємо створити навколо себе середовище небайдужих, громадянсько-активних людей.

Приєднуйтесь!

Вахтанг КІПІАНІ, головний редактор

Павло СОЛОДЬКО, редактор

Контакт - istpravda@gmail.com

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.