Усі розділи
Допомогти проекту

АНОНС: Вечір пам'яті Левка Лук'яненка "Батько української незалежності"

Український інститут національної памʼяті, Музей шістдесятництва та Хартія-Хаб запрошують вшанувати пам'ять Героя України Левка Лук’яненка – співавтора тексту Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року.

22 серпня 2025

Ви зможете почути розповіді соратників і друзів Левка Лук'яненка, побачити архівні матеріали та дізнатися більше про його роль у здобутті незалежності.

Запрошені гості:

Олександр Алфьоров – Голова Українського інституту національної пам'яті;

Надія Лук'яненко – дружина Левка Лук'яненка;

Олена Лодзинська – завідувачка Музею шістдесятництва;

Вахтанг Кіпіані – історик, військовослужбовець 2-го корпусу Національної Гвардії України "Хартія", редактор інтернет-видання "Історична правда";

Олександр Зінченко – історик, публіцист, співзасновник проєкту "Історична правда", автор програм Суспільного мовлення;

Тарас Компаніченко – музикант, кобзар, військовослужбовець.

Де: Київ, Хартія-Хаб, вул. Шота Руставелі, 39/41 (станція метро палац Спорту)

Коли: 25 серпня о 18:30

Реєстрація на подію за посиланням.

 

Теми
Дивіться також
АНОНС: Вечір памʼяті Левка Лукʼяненка
Історія головного документа незалежності
Відповідальність (не)причетності
У Чернігові відкрили меморіальну дошку Левку Лук’яненку
Меморіальну дошку Левку Лук'яненку на Чернігівщині пошкодили в день відкриття. ФОТО
Тексти

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.
4 листопада 2026 — Олександр Скрипник

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.
2 листопада 2026 — Андрій Іванець

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.
29 жовтня 2026 — Ярослав Антонюк

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.
28 жовтня 2026 — Олександр Шевцов
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
6 листопада, 12:07

У Франції український осередок Наукового товариства ім. Т. Шевченка Європи виселяють з його історичної будівлі

5 листопада, 23:16

У Празі вшанували пам’ять українського дисидента Василя Макуха

5 листопада, 21:14

IN MEMORIAM: На 101 році життя померла колишня бранка німецьких концтаборів Анастасія Гулей

4 листопада, 11:03

Куполи Софії Київської оновлюють уперше за півстоліття

Всі новини