Національний музей історії України запрошує на відкриття виставки "Скарби України. Символи державності"

22 серпня Національний музей історії України запошує на урочисте відкриття виставки "Скарби України. Символи державності", приуроченої до Дня Незалежності України.

На виставці можна побачити унікальні експонати доби княжої Русі: монети із колекції Національного музею історії України та сучасну сенсаційну знахідку – скарб монет початку 11 століття, виявлений поблизу селища Городниця на Житомирщині у 2020 році. Ці нумізматичні пам'ятки мають велике значення для нашої держави, бо на них вперше з'являється тризуб – герб держави Україна. А карбування власних монет є атрибутом, який підтверджує початки нашої державності.

"Монети княжої Русі кінця 10 – початку 11 ст. – це закарбовані в металі пам'ятки, що відображають період найбільшого розквіту княжої держави, зміну язичництва християнством, зміцнення князівської влади, встановлення тісніших політичних й економічних зав'язків із сусідніми країнами. На цих мініатюрних пам'ятках зображено князя, його герб – тризуб (який через століття стане гербом незалежної України) та декларативні написи, зроблені писемною мовою того часу", - зазначають у музеї.

Виставка "Скарби України. Символи державності" дає можливість ознайомитись із рідкісними монетами з колекції музею, зокрема златником та срібляниками Володимира Святославича. Колекція срібляників нашого музею найповніша та найбільша в Україні.

Вперше широкому загалу буде представлено нумізматичні пам'ятки з монетного скарбу, що був знайдений у серпні 2020 року біля селища Городниця Новоград-Волинського району Житомирської області місцевим жителем Сергієм Комарем (нині пан Сергій захищає Україну в лавах Третьої окремої штурмової бригади ЗСУ). На місце знахідки виїхала група науковців на чолі з кандидатом історичних наук Андрієм Петраускасом. Скарб складається з 35 монет і двох їхніх фрагментів, що карбувалися за часів правління Володимира Святославича (972–1015), Святополка Окаянного (1015–1019), руського князя на ім'я Петор (ймовірно, християнське ім'я Святополка) й монет із зображенням апостола Петра.

 Партнери проєкту – Український інститут національної пам'яті, Житомирський обласний краєзнавчий музей.

 Урочисте відкриття виставки відбудеться 22 серпня 2025 року, початок о 15:00.

 Адреса Національного музею історії України: вулиця Володимирська, 2.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.