В часи великої катастрофи

У липні 1948 року у німецькому місті Аугсбург зібрались представники українських діаспорних політичних організацій. Українське Національно-Демократичне Об’єднання, Український Національно-Державний Союз, три соціалістичні організації, які згодом об’єдналися в Українську Соціалістичну Партію, Українська Революційно-Демократична Партія, мельниківці та бандерівці. Не долучились лише гетьманці. Так виникла Українська національна рада – законодавчий орган українців в екзилі

У липні 1948 року у німецькому місті Аугсбург зібрались представники українських діаспорних політичних організацій.

Українське Національно-Демократичне Об'єднання, Український Національно-Державний Союз, три соціалістичні організації, які згодом об'єдналися в Українську Соціалістичну Партію, Українська Революційно-Демократична Партія, мельниківці та бандерівці. Не долучились лише гетьманці.

Так виникла Українська національна рада – законодавчий орган українців в екзилі. Президентом Української національної ради став Борис Іваницький. Також було створено екзильний уряд на чолі із прем'єром УНР Ісаком Мазепою.

Чи не першим документом Української національної ради була Декларація, уривки з якої ми й пропонуємо у цій публікації.

Витяг з Декларації Української Національної Ради

Український народе!

В часи великої катастрофи для наших людей відповідальні представники українських політичних організацій об'єдналися і створили Українську Національну Раду, щоб представляти український народ під час його боротьби за незалежність.

Українці з давніх часів боролися за свою свободу. Під час революції 1917 року український народ продемонстрував свою політичну волю в акті, коли Українська Центральна Рада в Києві 22 січня 1918 року проголосила відновлення української держави під назвою Українська Народна Республіка, через створення Західної Української Народної Республіки 1 листопада 1918 року у Львові, а також через Універсал Директорії УНР про Злуку, який проголосив об'єднання всіх українських територій в одній країні 22 січня 1919 року.

Відновлена українська держава не прагнула захопити іноземні території. І хотіла жити у мирі з сусідніми державами. Всім своїм громадянам, незалежно від їх національності, статусу і релігії, Українська Народна Республіка забезпечила своїми законами рівні права. Однак сусідні держави розпочали війну проти вільної української держави.

Українці були змушені воювати на декількох фронтах. Окрім боротьби проти російських комуністів на Півночі і проти Польщі на Заході, точилися бої на Півдні проти армії царських генералів. Українська територія була поділена між радянською росією і західними сусідами України.

російський комуністичний уряд одразу ж розпочав безжальний гніт і примусове переселення українського народу. В результаті масових арештів, депортацій в концентраційні табори, страт і свідомо організованого голодомору знищили мільйони українських селян, робітників і професіоналів.

 

Так звана Українська радянська соціалістична республіка, яку заснували радянські комуністи як одну з республік радянського союзу, перетворилася на інструмент російського імперіалізму для економічної експлуатації і політичного гноблення України.

На Західних територіях України, які окупували Польща і Румунія, вони проводили політику денаціоналізації і економічної експлуатації. В світлі такої складної ситуації українці не залишили боротьби за своє національне визволення і боролися за це під час окупації всіма доступними методами.

Друга світова війна завдала чергового болючого удару українцям. Німецька окупація перетворила українську територію на одну суцільну руїну.

Проти цього вторгнення люди згрупувалися і організували військові повстання, які значно прискорили перемогу над німецькою армією у Східній Європі.

Після відступу німецької армії розпочалася нова хвиля красного терору по всій українській території. Його жертвами стали тисячі людей, яких вбили, катували до смерті в тюрмах і у вигнанні.

Комуністичний терор змусив сотні тисяч українців залишити їхню країну. В ситуації, коли українці на своїй землі не можуть відкрито висловлювати свою політичну волю, організована діаспора має право і обов'язок бути голосом їх боротьби перед усім світом.

Приєднуючись до акту відновлення української національної держави, Українська Національна Рада вирішила організувати Державний Центр Української Народної Республіки і створити відновлений Виконавчий Комітет, відповідальний перед Національною Радою.

Українська Національна Рада проголошує на весь цивілізований світ свій одностайний протест проти іноземного уряду російських комуністів в Україні і заявляє, що він не має права говорити від імені українського народу.

Українська Національна Рада заявляє, що так званий уряд радянської України лише маріонетка російського комуністичного уряду, який керує українським народом тільки силою зброї і методами терору.

 

До того моменту, коли український народ буде мати змогу висловлювати свою волю відкрито на своїй землі, Державний Центр Української Демократичної Республіки представлятиме інтереси українського народу перед світом, який у свій час отримав свій мандат для цього від вільно обраних українських законодавчих інституцій незалежної і демократичної України.

Українська Національна Рада боротиметься за відновлення всіх демократичних свобод і громадянських прав в незалежній українській державі, за здорову українську родину, за передачу усіх земель селянам, які працюють на них, за свободу праці та її законодавчий захист, за припинення експлуатації і за найвищий добробут робітників, за державне управління найбільшими індустріями, за вільне індивідуальне підприємництво, за співпрацю вільних товариств і за багатогранний розвиток української культури.

Українська Національна Рада буде протистояти будь-яким тоталітарним і диктаторським прагненням і буде відстоювати рівні права усіх громадян України, незалежно від їх національності, раси або віросповідання.

Тільки у боротьбі українці здобудуть свої права. Але звільнення українців, так само як і інших пригноблених народів, є водночас предметом міжнародного миру і демократичного розвитку світу. російський комуністичний імперіалізм являє собою загрозу для всього світу і тому боротися з ним потрібно єдиним моральним і політичним фронтом і всіма силами тих, хто готові воювати за найвищі національні і людські ідеали, проголошені протягом Другої світової війни в Атлантичній хартії.

Організація боротьби проти комуністичного тоталітаризму та імперіалізму повинна об'єднати усі народи, яких російські комуністи перетворили на рабів і яким вони погрожують.

Не лише фізична перемога, але й перемога ідей, особливо повної реалізації великих принципів і основних прав націй і людей, мають змогу відвернути рівну для всіх небезпеку, створити нову систему міжнародних відносин і забезпечити тривалий мир у світі.

Відстоюючи принципи незалежності та єдності, Українська Національна Рада вважає політику близьких стосунків і тісного співробітництва передусім серед народів, яких гнобить москва, незамінною.

Тільки сумісні зусилля всіх конструктивних сил, внутрішня згода і єднання навколо національного і політичного центру допоможуть здійснити звільнення України і отримати відповідне розуміння і підтримку від всього світу.

У братерській любові рівних між собою, з вірою у перемогу правди і справедливості ми починаємо нашу священну роботу.

Слава українцям!

Слава незалежній і об'єднаній українській державі!

Слава об'єднаному фронту народів, пригноблених радянським союзом!

Українська Національна Рада

В екзилі, в липні 1948 року






Кацапізація Донбасу

"Портрет царя й цариці висів в хаті поруч з образом Бога й різних святих. Дітям то говорило — що цар, — це такий же святий, як інші святі. Коли на час закінчення школи дістав я якось до рук "Кобзаря", то його мова здавалася мені чимось у роді тієї мови, що нею писаний псалтир, тобто церковно-слов'янщини. Я вже й дома говорив "по-русски" й мої рідні були вдоволені, гордилися, що їх Саша говорить "по-панському". Ту ж Комишуваську школу й з тими ж всіма наслідками виходив і мій товариш по ній Микита Шаповалов. І в його прізвищі по тій же причині, що й у моїм теліпався русифікаційний хвостик "ов""

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін