Історикиню Наталію Старченко номінували на нагороду "Амбасадор нової Європи" 2024 року

Українська історикиня Наталія Старченко увійшла до фіналу престижної премії «Амбасадор Нової Європи» 2024 з книжкою «Ukraińskie światy Rzeczypospolitej. Opowieści o historii» — польським перекладом її праці «Українські світи Речі Посполитої. Історії про історії».

Про це пише Суспільне.

"Українські світи Речі Посполитої. Історії про історії" української історикині Наталії Старченко — це глибоке, захопливе дослідження, що розкриває маловідомі сторінки життя української шляхти у XVII столітті — в просторі багатонаціональної Речі Посполитої. Книжка містить ілюстрації ХV–ХVІІ століть та додатки, які краще розкривають історичний період — "Мапа Речі Посполитої, 1619", "Мапа Руських воєводств Речі Посполитої, 1648", "Словник історичних понять і реалій", "Законні ціни" (на товари того часу). Польською книжку переклали Томаш Годана та Катажина Котинська.

У фінал міжнародної нагороди "Амбасадор нової Європи" 2024 року увійшов також український письменник Андрій Любка та його книжка "Війна з тильного боку". 

Журі премії обрало тільки 5 фіналістів серед 58 видань, допущених на конкурс. Окрім Любки та Старченко на перемогу претендують: польські історик, архітектор Лукаш Галусек та письменник Міхал Вішневський з книгою "Соцмодернізм. Архітектура в Центральній Європі часів холодної війни"; польський історик Пьотр Мацей Маєвський з книгою "Бридке слово на "к" . Про колаборацію"; польський історик Міхал Пшеперський "Дикий Схід. Трансформація по-польськи 1986–1993".

Премію "Амбасадор Нової Європи" з 2011 року вручає Європейський центр Солідарності в Гданську та Колегіум Східної Європи ім. Яна Новака-Єзьоранського у Вроцлаві. Цією нагородою відзначають книги, які "сміливо і безкомпромісно руйнують стереотипи, що визначають Європу та її мешканців, і шукають відповіді на питання, чим є Європа сьогодні".

Переможця або переможицю оголосять на початку вересня, церемонію нагородження проведуть у межах Гданського книжкового ярмарку 14 вересня. Лауреатка чи лауреат отримає медаль, диплом та грошову премію у розмірі 20 тисяч злотих. Також нагородять і видавців книжки.

 

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.