У Полтаві встановлять барельєф на честь першого міністра освіти УНР Івана Стешенка

У Полтаві увічнять пам'ять уродженця мвста, першого міністра освіти Української Народної Республіки Івана Стешенка.

Про це повідомили в представництві УІНП у Полтаві.

Таку пропозицію на розгляд міської влади торік внесли представник Українського інституту національної пам'яті (УІНП) в Полтавській області Олега Пустовгар, доктор історичних наук, професор, ректор Полтавського університету економіки і торгівлі (ПУЕТ), голова обласної організації Національної спілки краєзнавців України Олексій Нестуля, а також краєзнавець і письменник, автор книги "Іван Стешенко. Твори, переклади, вибране листування", лауреат премії Полтавської обласної ради імені Петра Ротача Григорій Титаренко. 

"Стешенко зробив фантастичний внесок в українізацію освіти в УНР, системно дбав про відкриття україномовних шкіл, гімназій, народних університетів. Більшовицькі терористи вбили його саме за українську мову. Важливо, що міська влада усвідомлює важливість постаті Івана Стешенка та йде шляхом підтримки ініціатив УІНП, краєзнавців та громадськості, щоб пам'ять про видатного полтавця була збережена в його рідному місті", — сказав Олег Пустовгар.

Учасники засідання затвердили ескіз і місце встановлення меморіальної дошки барельєфного типу. Її запланували розмістити на фасаді наукового ліцею №3 по вул. В'ячеслава Чорновола. Це історична будівля Першої чоловічої гімназії, у якій із 1882-го по 1892 роки навчався Іван Стешенко. Кошти на виготовлення барельєфу на пошану діячів УНР виділені на останній сесії Полтавської міської ради.

Працюватиме над створенням барельєфу полтавський скульптор, член Національної спілки художників України Дмитро Коршунов — автор багатьох пам'ятників і пам'ятних знаків у Полтаві.

 

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".