"Таємний щоденник Симона Петлюри" — це пропаганда. Не "м’яка сила", а саме пропаганда, тому що зроблена недостатньо витончено, місцями — корстубато. І оцінювати картину має сенс тільки як пропагандистський продукт, на який платники податків витратили 23,6 млн грн в рамках підтримки національно-патріотичного кінематографу.

Розробка цієї приватної компанії спрямована на включення музейних зібрань у... фінансовий обіг держави і перетворення їх у ліквідні активи для подальшого використання в якості застави, продажу, обміну тощо. Ця загроза не зникла, а стала навіть більш гострою в силу політичної ситуації.