"Світоч" російського фашизму

Російський національний фашизм прийнято пов'язувати з прізвищем та ім'ям Костянтина Родзаєвського – лідера Російської Фашистської Партії. Куди цікавіший Іван Ільїн. "Світоч", якому квіточки на могилку носять путлєр, Сурков, Володін, Лавров, Медведєв, патріарх та багато інших

 

Російський національний фашизм прийнято пов'язувати з прізвищем та ім'ям Костянтина Родзаєвського – лідера Російської Фашистської Партії.

Утім, куди цікавіший Іван Ільїн. Світоч, якому квіточки на могилку носять Путін, Сурков, Володін, Лавров, Мєдвєдєв, патріарх та багато інших.

Ільїн проповідував поєднання російського націоналізму та італійського фашизму. Поки жив і працював у Берліні та Швейцарії друкував статті про те, як Гітлер врятує Європу від комунізму.

Але це не врятувало самого Ільїна від арешту гестапо в 1934 році.

Іван Ільїн безпосередньо рекомендував Росії звернутися до ідеї національної винятковості, замішаної на фігурі Вождя. Він так і писав – "національний вождь" – з винятковою роллю російської нації та всім таким, що належало порядним фашистам у 1930-ті.

Винищення слабких, виживання сильних, неймовірне посилення держави та "прикладом, який треба брати з політиків Заходу — Гітлера, Муссоліні, Франко, здатних очистити країну від слабких та напівкровок".

У роботі 1934 року, вже після арешту гестапо, Ільїн пише про те, чому росіянам потрібно вчитися у Габріеля д'Аннунціо, мусолініївського поета та футуриста.

"Ідея полягає у тому, щоби створити державну історію, державну націю, державний патріотизм, державну релігію. Все це повинно витікати з самої матерії Російського ґрунту та Російської історії, з духовного голоду Російської Нації".

"Російська суть — у минулому та майбутньому — повинна просякати всю Росію, освітлюючи та гартуючи життя поколінь росіян, надаючи значення кожному життю в Росії. Ця ідея повинна піднести национальні кості росіян на небачену висоту. Без російської ідеї немає Росії".

Що таке "русская идея?"

"Духовні якості росіян — це любов і віра в Бога, Батьківщину та національного вождя російської нації, який повинен піднестися, щоби правити".

"Любов та віра повинні виліпити нову людину, нову народність людей, щоби ті, хто не зробив російський вибір, були скинуті вниз, понижені до крайнього стану в суспільстві, щоби нездатні до самоконтролю виродженці були покорені та стигматизовані, для цього потрібна безумовна любов та безумовна віра та покора долі та лідеру, людині з національним авторитетом".

І головною рисою російської релігії для Російської держави Ільїн називає:

"здатність придушувати раціональність та вирощувати покірність, що необхідне для народу, який живе у виняткових умовах та під виключним тиском ззовні".

Чому ж росіяни мають такі якості?

"Тому що впродовж віків росіяни страждали, жодна нація не пережила стільки тяжкості та болю, скільки росіяни".

Що ж має врятувати Росію? Освіта? Технології? Рівність? Закони?

"Порятунок Батьківщини прийде від міцніючого російського рицаря, від національних святих, від нової аристократії, яка буде відокремлювати правих від неправих, яка буде керувати державою.

Це є єдино вірне та єдине значиме, решта - есть единственно верное и единственно значимое, всё остальное — кукіль, луска, наносне".

При цьому Ільїн, звичайно ж, народу не любить і народу боїться: "…народу дозволено і повинно бути дозволено любити та вірити, але не варто навіть думати про здатність народу чимось керувати".

"Хто не любить і не вірить у вождя та виключність нації, хто не надає свою силу, натхнення та лояльність у розпорядження вождя та нації, що йдуть від серця, що пов'язують вождя з усім народом... ті втрачають його".

Фактично, у всіх своїх роботах Іван Ільїн вимагає створення національної диктатури, яка вимагатиме постійного "перенавчання народу", "святої місії" та "виняткової ролі Церкви та Армії у житті Народу".

Ну і звичайно ж, Ільїн пише, що "народ повинен бути одним цілим... с усіма зрозумілими наслідками для нескорених".

Ну, що? Впізнали?






Олексій Мустафін: Шлях до Клондайку. Чому золота лихоманка на Алясці стала "останньою з великих"

Від ажіотажу навколо Аляски найбільше виграли не ті, хто був на авансцені. Ймовірно, так було й раніше. Але вперше з усією очевидністю це стало зрозуміло саме тут. Зрештою тому на Алясці й завершилася історія "великих золотих лихоманок".

: Львівський музей Грушевського: що далі? Відкритий лист науковців

Ліквідація львівського музею Михайла Грушевського виглядає небезпечною і нівелює, насамперед в очах ворогів України, феномен Михайла Грушевського, який уперше науково обґрунтував у "Історії України-Руси" концепцію окремішності українського народу та відстоював право українців на києво-руську спадщину і ще на початку ХХ століття кинув виклик російській історіографічній концепції: "общеруської історії й не може бути, як нема "общеруської" народності".

Марина Олійник, Олексій Дєдуш: Установа держави-агресора: чи потрібний такий коментар?

Поки Україна не повернула свій державний суверенітет на всіх своїх конституційних територіях, на законодавчому рівні необхідно внести регламентуючу норму для українських інформаційних та освітньо-наукових платформ по запобіганню прихованого російського впливу. При згадці (усному чи письмовому покликанні) російських інституцій освітнього, наукового та культурного характеру ЗМІ обов’язково мають додавати коментар на кшталт «інституція держави-агресора проти України».

Юрій Берестень: Волонтерський рух у Катеринославі під час російсько-турецької війни 1877-1878 років

Російський уряд, прикриваючись риторикою надання гуманітарної допомоги "братським народам" Балкан, намагався використати загострення військово-політичної ситуації в регіоні, де спалахнуло в 1875 році масштабне повстання проти турецького поневолення, для посилення своїх позицій у регіоні, марячи про захоплення Константинополя та реставрацію нової Візантійської імперії. Заздалегідь готуючись до війни з Османською імперією, він починає активно розгортати мережу доброчинних організацій та установ, які повинні були опікуватись гуманітарними проблемами догляду за пораненими та хворими військовими, інвалідами війни, сиротами.