“Відновлення правди”: Україна помилково включала Муссоліні до санкційних списків

Онука італійського дуче Беніто Муссоліні Аллесандра Муссоліні заявила, що ніколи не бувала в Україні та не висловлювалася про українську політику, тому санкції Києва щодо неї були безпідставними. Своє виключення з санкційних списків України Муссоліні назвала “відновленням правди”.

Про це вона заявила в коментарі електронною поштою для "Радіо Свобода".

Алессандра Муссоліні, архівне фото 2013 року
Алессандра Муссоліні, архівне фото 2013 року

"Як я вже повідомила та офіційно 15 листопада 2019 року поінформувала консульство Італії в Києві, я ніколи не бувала в Україні і, відповідно, ніяким чином не брала участі в будь-якій політичній чи суспільній події в цій країні.

Окрім того, ні за яких обставин – ні прямо, ні опосередковано – я не мала можливості висловити будь-які оціночні судження щодо політичної ситуації в Україні.

Я також ніколи не мала прямих чи опосередкованих контактів із політиками або з представниками місцевої влади. Свого часу я вважала "санкцію" зовсім безпідставною, і сьогодні беру до уваги факт її скасування, що сприяє відновленню правди", – написала Алессандра Муссоліні, яка свого часу була членом Європарламенту від Італії.

Цього тижня стало відомо, що президент Володимир Зеленський своїм указом затвердив рішення Ради нацбезпеки про виключення з санкційного списку України онучки італійського диктатора часів Другої світової війни Беніто Муссоліні – Алессандри, яка нібито брала участь у "виборах" в ОРДЛО як "спостерігачка".

До санкційного списку Муссоліні включив президент Петро Порошенко в березні 2019 року.

Надалі дослідник європейських правих і їхніх зв'язків із Росією Антон Шеховцов підтвердив, що, за його даними, Муссоліні ніколи не була "спостерігачкою" за незаконними псевдовиборами на окупованих територіях українського Донбасу.

Алессандро Мусоліно як
Алессандро Мусоліно як "спостерігач" на "виборах" у Донецьку, 4 листопада 2014 року, кадр із відеорепортажу VICE News/Simon Ostrovsky

"Українська влада переплутала її з Алессандро Мусоліно (який до санкційного списку так і не потрапив). Можливо, зараз влада зрозуміла помилку і виключила [Алессандру Муссоліні] зі списку", – пояснив дослідник.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.