“Відновлення правди”: Україна помилково включала Муссоліні до санкційних списків

Онука італійського дуче Беніто Муссоліні Аллесандра Муссоліні заявила, що ніколи не бувала в Україні та не висловлювалася про українську політику, тому санкції Києва щодо неї були безпідставними. Своє виключення з санкційних списків України Муссоліні назвала “відновленням правди”.

Про це вона заявила в коментарі електронною поштою для "Радіо Свобода".

Алессандра Муссоліні, архівне фото 2013 року
Алессандра Муссоліні, архівне фото 2013 року

"Як я вже повідомила та офіційно 15 листопада 2019 року поінформувала консульство Італії в Києві, я ніколи не бувала в Україні і, відповідно, ніяким чином не брала участі в будь-якій політичній чи суспільній події в цій країні.

Окрім того, ні за яких обставин – ні прямо, ні опосередковано – я не мала можливості висловити будь-які оціночні судження щодо політичної ситуації в Україні.

Я також ніколи не мала прямих чи опосередкованих контактів із політиками або з представниками місцевої влади. Свого часу я вважала "санкцію" зовсім безпідставною, і сьогодні беру до уваги факт її скасування, що сприяє відновленню правди", – написала Алессандра Муссоліні, яка свого часу була членом Європарламенту від Італії.

Цього тижня стало відомо, що президент Володимир Зеленський своїм указом затвердив рішення Ради нацбезпеки про виключення з санкційного списку України онучки італійського диктатора часів Другої світової війни Беніто Муссоліні – Алессандри, яка нібито брала участь у "виборах" в ОРДЛО як "спостерігачка".

До санкційного списку Муссоліні включив президент Петро Порошенко в березні 2019 року.

Надалі дослідник європейських правих і їхніх зв'язків із Росією Антон Шеховцов підтвердив, що, за його даними, Муссоліні ніколи не була "спостерігачкою" за незаконними псевдовиборами на окупованих територіях українського Донбасу.

Алессандро Мусоліно як
Алессандро Мусоліно як "спостерігач" на "виборах" у Донецьку, 4 листопада 2014 року, кадр із відеорепортажу VICE News/Simon Ostrovsky

"Українська влада переплутала її з Алессандро Мусоліно (який до санкційного списку так і не потрапив). Можливо, зараз влада зрозуміла помилку і виключила [Алессандру Муссоліні] зі списку", – пояснив дослідник.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.

Полювання на президента

Колишній писар УПА, донський козак і чеський мільйонер. Цей цікавий "коктейль особистостей" був залучений до проведення теракту, який мав відбутися у Празі за кілька днів до падіння Третього Райху. Мета диверсії – знищити Августина Волошина, колишнього президента Карпатської України. Все ретельно спланували. Однак у вирішальний день щось пішло шкереберть