АНОНС: "Росія та фашизм: повертаємо сенс словам"

Ще радянська традиція використовувала слово "фашизм" скоріше як лайку, ніж як термін, що чітко позначає певну політичну ідеологію і практику. Сьогоднішня кремлівська пропаганда довела гротескну інверсію сенсів до апофеозу абсурду

26 квітня 2022 року о 20 годині відбудеться фейсбук-подія "Росія та фашизм: повертаємо сенс словам" зі спікером В'ячеславом Ліхачовим.
 
Ще радянська традиція використовувала слово "фашизм" скоріше як лайку, ніж як термін, що чітко позначає певну політичну ідеологію і практику. Сьогоднішня кремлівська пропаганда довела гротескну інверсію сенсів до апофеозу абсурду.
Зберігаючи в колективній історичній свідомості страшний досвід Другої світової війни, нам часто теж здається природним називати агресорів та катів фашистами.
Тим часом, в цього слова є відносно точний, наскільки це можливо в суспільствознавстві, сенс. Незважаючи на його публіцистичний відтінок, концепт "фашизму" у світовій історичній та політичній науці зберігає певну аналітичну цінність. Звичайно, навіть якщо абстрагуватися від специфічного пострадянського інтелектуального контексту, суперечки про природу фашизму на Заході теж завжди були не лише академічними, а й ідеологічними.
Однак у останні десятиліття дискусії навколо значення цього терміна сприяли формуванню т.зв. "Нового консенсусу", який поділяють провідні спеціалісти. Однак навіть спираючись на загальний понятійний апарат, фахівці не могли дійти згоди, чи можна охарактеризувати режим сучасної Росії як "фашистський".
Із врахуванням останніх процесів, що спостерігаються в ідеології та практиці кремлівського режиму в контексті його відчайдушної спроби остаточного вирішення українського питання, можна поставити крапку в цій академічній дискусії.
Реєстрація на подію тут.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.