842 рік - дата заснування Київської області. Що не так із рішенням Київоблради?

21 березня 2023 року Київська обласна рада восьмого скликання визначила датою заснування Київщини, як адміністративно-територіальної одиниці, 842 рік

 

Якщо вам раптом стане цікаво, як так сталося, що в Росії геть усі показилися, польові дослідження такого наукового проекту можна проводити не виїжджаючи з дому. В Київській обласній раді, Київ, площа Лесі Українки, 1. Там напередодні спеціальним рішенням цієї шанованої інституції визначили дату заснування Київської області – 842 рік.

Єдиним виправданням для обласних депутатів є хіба що те, що у цьому своєму анекдотичному рішенні вони посилаються на т. з. "історичну довідку", підготовлену трійкою товаришів: Директором Інституту козацтва д.і.н. Тарасом Чухлібом, Ректором Університету імені Григорія Сковороди д.і.н. Віталієм Коцуром та почесним краєзнавцем головою обласної "Просвіти" Євгеном Букетом.

Хіба що війна та щоденні повітряні тривоги можуть виправдати той факт, що співробітникам секретаріату обласної ради не впали око навіть не кричущі помилки підготовленого цією трійцею "наукового обґрунтування", але й той факт, що у складі цієї трійці немає бодай одного фахівця, який би спеціалізувався на історичних джерелах доби східноєвропейського раннього середньовіччя, дилетантська фентезійна інтерпретація яких була закладена у цей документ.

Не буду писати великий трактат, коротенько по самих кричущих (а місцями просто дитячих) помилках. Та спершу подякую почесному краєзнавцю Євгену Букету, який самовпевнено запостив підписаний ним документ у всій його первозданній красі.

Процитую тут основну частину дослівно:

"Історія адміністративно-територіальних одиниць з центром у Києві дуже давня і сягає часу формування Київського удільного князівства в складі держави Русь у середині IX століття. У Літописі Руському вперше згадано землю із центром у Києві в рік 6360 за олександрійським літочисленням (860 від Різдва Христового) в контексті опису минулих подій: "коли почав Михайло цесарствувати, стала називатися [наша земля] — Руська земля. А про се ми довідалися [з того], що за сього цесаря приходила Русь на Цесароград, як ото писав [Георгій]у літописанні грецькому".

Візантійський імператор Михайло III, син імператора Феофіла і онук імператора Михайла II Травла, зійшов на трон 21 січня 842 року зовсім малою дитиною, а самостійним імператором став лише в 856 році. З інших джерел також відомо, що напад русичів на чолі з князем Аскольдом на Константинополь стався 18—25 червня 860 року. Саме тоді могли зафіксувати першу письмову згадку Руської землі, але це означає, що на час походу вона вже існувала деякий час. Зважаючи на вищевикладене, пропонуємо підтримати рішення - умовним роком заснування Київщини, як історичної адміністративної округи з центром у Києві, вважати 842 рік, коли почав своє правління візантійський імператор Михайло III".

Справді, у Іпатіївському літописі під 6360 роком є фраза "нача ся прозивати Рускае земля". Утім, це перша та нажаль не єдина ознака того, що "експерти" мали справу не з оригіналом, а лише із белетризованим сучасним переказом, у тексті літопису немає логічної зв'язки "коли Михайло почав цесарствувати Руська земля прозвалася".

Не маючи датованих, а часто навіть просто писаних руських джерел з раннього періоду історії русів, літописець кінця ХІ ст. мав під рукою лише датовані грецькі хроніки. Тож він розмірковує, із чого, з якої дати почати історію Руської землі. І робить вибір на добу правління імператора Михаїла ІІІ, яка в нього була дякувати грекам. Саме за його правління під стіни столиці Візантії вперше приплив таємничий народ русів.

Тож "прозвалася вона" не у рік, коли Михаїл (не Михайло) став імператором, а у час, коли він їм був. На доказ цього, дитяча (я попереджав) помилка із датою авторів "довідки". Адже 6360 це не 842 рік, як вони стверджують (і коли Михаїл став імператором), а 852 рік. Навіть не історія, звичайна арифметика.

Ну а далі питання, які після цього мають вже не так багато значення.

1. Чого раптом згадана трійця вирішила, що Київська область дорівнює Київська земля, а Київська земля, в свою чергу, це те саме що Руська земля. Адже Руська земля, і вони самі це стверджують, це держава, а от Київська область лише радянських часів (1932) адміністративно-територіальна одиниця.

2. Окрім руського літописання, жодне візантійське та взагалі іноземне джерело не пов'язує напад русі на Константинополь 860 року ані з Києвом, ані з князем Аскольдом. Цей зв'язок лише здогадка, а може й просто свідома маніпуляція літописця ХІ ст.

3. Чому ще історики сьогодні ставлять під сумнів літописний зв'язок між походом русі на Константинополь 860 року та київським князем, археологи не знайшли підтвердження існування Києва раніше другої половини (навіть останньої третини) ІХ ст. Я це не процитував, але далі у "довідці" є й посилання на радянську вигадку про 1500-річний ювілей Києва авторства знаного українського путініста ще з радянських часів академіка Петра Толочка. Тобто 842 не те що Київської області, не було навіть самого міста...

***

Як і обіцяв, згадав тут тільки основні помилки. Та й цей короткий перелік не лишає від "наукового" обґрунтування "дати заснування Київської області" 842 роком нічого.

Ну а далі від Київської області до сучасної Росії. Ось вам приклад.

Декілька істориків сумнівної репутації, не маючи у предметі жодної компетенції, обґрунтовуючи це геополітичною необхідністю в контексті протистояння Москві, надали псевдоісторичній але дуже патріотичній нісенітниці форму історичної довідки. Яку вже обласна рада інституювала як офіційну версію історії. Чим ми відрізняємося від Росії, хіба що тим, що там імпульс цим процесам надали у Кремлі. В нас децентралізація. Тобто, місцева влада вже з власної ініціативи робить ті самі речі.

Ярослав Пронюткін: Тут спочиватимуть наші герої: хто має право бути похованим на головному Меморіалі країни?

Національне військове меморіальне кладовище — це меморіал на багато років вперед. За всіма прогнозами поховання тут можуть відбуватися протягом наступних 40-50-ти і більше років. Меморіал призначений винятково для військовослужбовців — тих, які загинули в бою під час цієї війни, та тих, які мали видатні заслуги перед батьківщиною, та покинуть цей світ через дуже багато років.

Зоя Казанжи: Винні мають бути покарані

Володимира Вакуленка, українського письменника вбили росіяни. Дата його загибелі достеменно невідома. Ймовірніше, це сталося між 24 березня та 12 травня 2022 року. Після того, як Ізюм звільнили ЗСУ, у місті виявили масове поховання – понад 400 тіл. Під номером 319 було тіло Володимира Вакуленка.

Євген Гомонюк: Французькі скульптури у Миколаєві

Що спільного між найстарішим міським театром, Аркасівським сквером і зоопарком у Миколаєві? Власне французький слід. Всіх їх об’єднує художня французька ливарня Валь Д'Осне з головним салоном в Парижі, чия продукція в різні часи прикрашала ці три локації. Мова йде про п’ять найвідоміших в Миколаєві декоративних садових чавунних скульптур. Одна з них, на жаль, була втрачена ще у 1990-ті роки, інші чотири можна побачити і сьогодні.

Юрій Рудницький: Варшавська угода. Як і чому сталося так, а не інакше

22 квітня 1920 року між Україною та Польщею була укладена Варшавська угода, відома також як "пакт Пілсудський-Петлюра". Щоправда, під угодою немає підписів ані одного, ані іншого.