День Юрія і Лесі Шухевич

Цьому фото понад 25 років. І на ньому ви точно впізнаєте ключових осіб для української історії. Але зверніть увагу на двох людей у центрі. На молоду, високу, красивенну жінку та чоловіка, якого вона впевнено тримає попід руку. Це сьогоднішні іменинники, подружжя - Юрій та Леся Шухевичі. Вони народилися в один день, лише з різницею у 27 років та у кілька тисяч кілометрів. Сьогодні б пан Юрій Шухевич відзначав свій ювілей - 90 років

 

Цьому фото понад 25 років. І на ньому ви точно впізнаєте ключових осіб для української історії. Але зверніть увагу на двох людей у центрі. На молоду, високу, красивенну жінку та чоловіка, якого вона впевнено тримає попід руку. Це сьогоднішні іменинники, подружжя - Юрій та Леся Шухевичі. Вони народилися в один день, лише з різницею у 27 років та у кілька тисяч кілометрів. Сьогодні б пан Юрій Шухевич відзначав свій ювілей - 90 років. І цей день мав би бути геть інакшим, аніж є.

Зазвичай цього дня, із самого ранку, за традицією, у пана Юрія невідомо звідки мали б з'явитися квіти для дружини-іменинниці. А син пані Лесі (теж Юрко!), як завше годиться з нагоди дня її народження, випікав би для мами улюблений торт - листковий, із вершками та вишнями, глазурований.

Останній Шухевич

Родина зібралася б на кухні, де пан Юрій часто полюбляв ліпити вареники й варити холодець, а його кнопковий мобільний телефон деренчав би без перестанку від дзвінків та вітань. На холодильнику неодмінно з'явилися б нові вітальні малюнки від онучки Софійки.

А пан Юрій розжився б улюбленими карамельками, які йому завжди приносила мала Софійка "на гостинець"... Одначе цей день народження геть не радісний для пані Лесі, бо він перший буде без пана Юрія. І тепер уперше вона понесе йому квіти - на могилу, у Львові.

Пан Юрій прожив важке й героїчне життя. Але передовсім його відхід - це болісна втрата для близьких.

Тепер Леся Шухевич зосереджена на збереженні пам'яті про свого чоловіка - вона збирає спомини та будь-яку існуючу інформацію про нього.

Юрій Шухевич болісно переживав повномасштабне вторгнення росії в Україну, хоч і не був здивований. Він поклав своє життя, борячись за нашу Перемогу тоді, коли вона виглядала ще геть примарною. Згадайте про нього сьогодні. Він точно на це заслужив!

З вашим Днем, пане Юрію та пані Лесю!

Олександр Скрипник: КДБ проти відзначення за кордоном Дня створення УПА

Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України свідчать про те, що в радянський період органи кдб не лише всередині срср, а й за кордоном застосовували агентурно-оперативні та ідеологічні методи, щоб повністю витіснити з пам'яті українців День створення Української повстанської армії, який згідно з постановою Української Головної Визвольної Ради зазвичай відзначався 14 жовтня на свято Покрови.

Наталія Загоруйко: Черчилліана: панорама українських видань. Темні часи. Вінстон повертається

За іронією долі, один з найбільш цитованих політиків у світовій історії Вінстон Черчилль казав, що усі його найкращі вислови вже озвучили давні римляни, а улюблене чтиво неуків – збірники афоризмів. Якщо проаналізовати бібліографію прем'єра 1980–початку 2000-х, то можна легко визначити на формування якої аудиторії були спрямовані ті видання, адже все вартісне тривалий час знаходилось під ідеологічною забороною, як і постать самого Вінстона Черчилля, затаврованого радянською пропагандою "палієм війни" та "реакціонером".

Василь Пачовський: "Позбираймо кости наших героїв кидані тиранами по чужих країнах". Маніфест Василя Пачовського про Національний український Пантеон

"У Київі мусить станути Національний україньский Пантеон, мусим позбирати і зложити в Київі кости усїх своїх борцїв-мучевиків, розсипані по цїлім просторі від Білого до Чорного моря! Мусим поставити сьвятиню з вівтаром ідеї, яка має пронизатися євом всі одиницї нашого народу!"

Катерина Даценко: Хвилина мовчання. Історія щоденного ритуалу

Під час війни – у лісах, криївках – Українська повстанська армія завмирає на "Загальне вшанування трихвилинною мовчанкою пам'яті всіх поляглих вояків УПА та учасників збройного підпілля, які загинули у рр. 1942–1947". Це цитата зі Святочного наказу, в якому є Інструкція відзначення п'ятиріччя Свята УПА, 14 жовтня 1947 року. Але виявилося, що документ від 1947 року – не найдавніший.