День Юрія і Лесі Шухевич

Цьому фото понад 25 років. І на ньому ви точно впізнаєте ключових осіб для української історії. Але зверніть увагу на двох людей у центрі. На молоду, високу, красивенну жінку та чоловіка, якого вона впевнено тримає попід руку. Це сьогоднішні іменинники, подружжя - Юрій та Леся Шухевичі. Вони народилися в один день, лише з різницею у 27 років та у кілька тисяч кілометрів. Сьогодні б пан Юрій Шухевич відзначав свій ювілей - 90 років

 

Цьому фото понад 25 років. І на ньому ви точно впізнаєте ключових осіб для української історії. Але зверніть увагу на двох людей у центрі. На молоду, високу, красивенну жінку та чоловіка, якого вона впевнено тримає попід руку. Це сьогоднішні іменинники, подружжя - Юрій та Леся Шухевичі. Вони народилися в один день, лише з різницею у 27 років та у кілька тисяч кілометрів. Сьогодні б пан Юрій Шухевич відзначав свій ювілей - 90 років. І цей день мав би бути геть інакшим, аніж є.

Зазвичай цього дня, із самого ранку, за традицією, у пана Юрія невідомо звідки мали б з'явитися квіти для дружини-іменинниці. А син пані Лесі (теж Юрко!), як завше годиться з нагоди дня її народження, випікав би для мами улюблений торт - листковий, із вершками та вишнями, глазурований.

Останній Шухевич

Родина зібралася б на кухні, де пан Юрій часто полюбляв ліпити вареники й варити холодець, а його кнопковий мобільний телефон деренчав би без перестанку від дзвінків та вітань. На холодильнику неодмінно з'явилися б нові вітальні малюнки від онучки Софійки.

А пан Юрій розжився б улюбленими карамельками, які йому завжди приносила мала Софійка "на гостинець"... Одначе цей день народження геть не радісний для пані Лесі, бо він перший буде без пана Юрія. І тепер уперше вона понесе йому квіти - на могилу, у Львові.

Пан Юрій прожив важке й героїчне життя. Але передовсім його відхід - це болісна втрата для близьких.

Тепер Леся Шухевич зосереджена на збереженні пам'яті про свого чоловіка - вона збирає спомини та будь-яку існуючу інформацію про нього.

Юрій Шухевич болісно переживав повномасштабне вторгнення росії в Україну, хоч і не був здивований. Він поклав своє життя, борячись за нашу Перемогу тоді, коли вона виглядала ще геть примарною. Згадайте про нього сьогодні. Він точно на це заслужив!

З вашим Днем, пане Юрію та пані Лесю!

Юрій Рудницький: Перепросин більше не буде

Тепер, коли буря в склянці води між офіційними Києвом і Варшавою більш-менш вляглася; коли польські і українські діячі (принаймні хто хотів) повернули на знак солідарності з лідерами своїх країн ритуальні "брязкальця" туди, звідки вони їх, з приводу чи без нього, в різний час отримали; коли, нарешті, завершився самміт НАТО в Анкарі - можна спокійно обміркувати те, що сталося і як із цим жити далі...

Олексій Мустафін: Радіоперехват. Кому і навіщо знадобилася легенда про "безхмарне небо над Іспанією"

Історію громадянської війни 1936-1938 років в Іспанії зазвичай починають із виступу військових проти цивільного уряду "Народного фронту", чия політика викликала невдоволення консервативно налаштованих верств іспанського суспільства та церкви. Для уряду це, звісно, був заколот. Але його учасники воліли іменувати події "національним повстанням" - звідси й визначення сторін війни як націоналістів та республіканців.

Ігор Набитович: "Виконавець слова. Яків Оренштайн". Огляд книжки Івана Монолатія

Книжка "Виконавець слова. Яків Оренштайн. Український видавець на перехрестях культур, ідеологій та політики" історика Івана Монолатія увійшла в довгий список номінантів на премію "Зустріч" 2026 року в категорії літератури нонфікшн, опублікованих у 2024–2025 роках.

Олексій Мустафін: Переклад з минулого. Codex Cumanicus - ключ до вітчизняної історії

11 липня 1303 року – особливий день в календарі кримської, та й української історії загалом. Адже саме ця – не по-середньовічному точна - дата зазначена на першій сторінці так званого Codex Cumanicus - або ж "Кипчацького кодексу" - унікальної збірки рукописних текстів з колекції венеційської бібліотеки Святого Марка.