Винні мають бути покарані

Володимира Вакуленка, українського письменника вбили росіяни. Дата його загибелі достеменно невідома. Ймовірніше, це сталося між 24 березня та 12 травня 2022 року. Після того, як Ізюм звільнили ЗСУ, у місті виявили масове поховання – понад 400 тіл. Під номером 319 було тіло Володимира Вакуленка.

 
Володимир Вакуленко

Володимира Вакуленка, українського письменника вбили росіяни. Дата його загибелі достеменно невідома. Ймовірніше, це сталося між 24 березня та 12 травня 2022 року.

Наприкінці березня Капитолівку Ізюмського району, що на Харківщині, де мешкав Володимир зі своїм сином-підлітком, окупували російські війська. 23 березня вдома в письменника росіяни провели обшуки, вилучили книжки, забрали Володимира та його сина. Володю в той день сильно побили і після трьохгодинного допиту відпустили додому.

А наступного дня, 24 березня, ті самі військовики прийшли по письменника знову, забрали його силоміць та вивезли на автомобілі з буквою "Z". Рідні стверджують, що викрали його за доносом.

З тих пір місцеперебування Володимира Вакуленка було невідомим. Востаннє він виходив на зв'язок 7 березня 2022 року. А потім, 7 травня, російські терористи звернулись з вимогою до місцевих мешканців поховати тіло Володі.

Коли село звільнили, письменниця Вікторія Амеліна зустрілися з батьками Володимира і, орієнтуючись на їхні слова, знайшла щоденник Вакуленка, який він закопав у садку під вишнею за день до викрадення.

Сам Володя просив віддати свої записи людям, "коли наші прийдуть".

За сприяння Віки в тому числі, щоденник Володимира вийшов друком та був презентований на Книжковому арсеналі у Києві у червні 2023 року. За тиждень після презентації Вікторія загинула внаслідок ракетної атаки росіян на Краматорськ 27 червня 2023 року.

 

Після того, як Ізюм звільнили ЗСУ, у місті виявили масове поховання – понад 400 тіл. Під номером 319 було тіло Володимира Вакуленка – це вдалось встановити спочатку журналістам Суспільного, які знайшли фото, зроблене перед похованням, а потім це підтвердила ДНК-експертиза.

Важливо було встановити, хто саме вбив Володимира. Важливо, щоб винні були покарані.

За справу взялись розслідувачі з Truth Hounds. Керівниця департаменту розслідувань Truth Hounds Марина Слободянюк та OSINT-розслідувачі — Богдан Косохатько, Роман Коваль, Владислав Чирик зібрали багато важливих фактів, які проливають світло на трагедію і допоможуть ідентифікувати терористів.

Наприклад:

• Володимира розшукували як "учасника Майдану";

• на відомому відео з Telegram-каналу поруч із ним перебувають російські військовослужбовці;

• саме відео зняте на території школи №2 в Ізюмі, де дислокувалися російські військові та спецслужби, і де була влаштована катівня;

• визначили особливий вид транспортного засобу ("Тигр-М"), яким доставили Вакуленка, а також з'ясували, які російські підрозділи могли стояти за його затриманням;

• "Л/ДНР-івці" були виконавцями найнижчої ланки;

• ключова роль у прийнятті рішень в Капитолівці належала російським підрозділам.

Два останні пункти дуже важливі. Тому що слідчим управлінням ГУНП у Харківській області висунуті підозри у скоєнні воєнного злочину чотирьом військовослужбовцям 4-ї роти 4-го батальйону 204-го стрілецького полку мобілізаційного резерву "ЛНР".

Однак зібрана та проаналізована розслідувачами Truth Hounds інформація дозволяє зробити висновок, що тими особами, які віддали наказ про вбивство письменника, могли бути представники саме російських Збройних Сил, Національної гвардії РФ, чи спецслужб, а не незаконних збройних формувань так званої "ЛНР".

Я раджу вам прочитати повністю дуже грунтовний і детальний матеріал про розслідування причетності російських військових до вбивства письменника Володимира Вакуленка на сайті організації. Там зібрано багато важливих фактів про те, як ця божевільна машина заточена на знищення українців. 

І ще раджу купити та прочитати книжку Володимира Вакуленка "Я перетворююсь. Щоденник окупації. Вибрані вірші", яка вийшла у видавництві "Vivat". Ми маємо це читати, знати, пам'ятати.

"А сьогодні, у День поезії, в небі привітав мене невеликий журавлиний ключ, і крізь їхнє "курли" ніби чулося: "Усе буде Україна! Я вірю в перемогу!". Володимир Вакуленко.

Радомир Мокрик: Пам'яті Віктора Карта

25 липня на 96-му році життя помер всесвітньо відомий шаховий тренер, засновник Львівської шахової школи Віктор Карт.

Роман Маленков: Національне військове меморіальне кладовище: граніт чи пісковик?

Більшість козацьких хрестів України із пісковика. Найстаріший український хрест має вже вісім століть віку - хрест на могилі Клима Христинича, дружинника короля Данила. Стоїть він біля Зимного. Граніту раніше ніколи не було. Хоча маємо і об'єктивну причину - його просто значно складніше було добути.

Юрій Юзич: Перша українська адвокатка - пластунка Віра

Нещодавно "Історична Правда" публікувала текст Івана Городинського про першу українську адвокатку. Ольгу Ельвіру Люстіґ-Ганицьку можна вважати першою українкою, яка професійно практикувала право на Галичині у 1930-х роках. Після публікації групі істориків та дослідників історії Пласту вдалося з'ясували, що Ольга Ганицька була пластункою. Відтак, дізналися звідки вона була родом, в якому середовищі зростала та як склалася її доля після Другої світової війни.

А. Королівський: Аркадій Животко: чужий в Росії, забутий в Україні

Про нього не знають ані харків’яни, ані мешканці Кам’янця -Подільського, Києва, Ужгорода, що в їх містах жив і працював патріот і журналіст Аркадій Животко. Росія захоплює нашу історію, наші землі. Чому б нам не дати гарну відповідь вшануванням хоча б меморіальною дошкою Людини з крайньої межі етнічно українських земель?