Винні мають бути покарані

Володимира Вакуленка, українського письменника вбили росіяни. Дата його загибелі достеменно невідома. Ймовірніше, це сталося між 24 березня та 12 травня 2022 року. Після того, як Ізюм звільнили ЗСУ, у місті виявили масове поховання – понад 400 тіл. Під номером 319 було тіло Володимира Вакуленка.

 
Володимир Вакуленко

Володимира Вакуленка, українського письменника вбили росіяни. Дата його загибелі достеменно невідома. Ймовірніше, це сталося між 24 березня та 12 травня 2022 року.

Наприкінці березня Капитолівку Ізюмського району, що на Харківщині, де мешкав Володимир зі своїм сином-підлітком, окупували російські війська. 23 березня вдома в письменника росіяни провели обшуки, вилучили книжки, забрали Володимира та його сина. Володю в той день сильно побили і після трьохгодинного допиту відпустили додому.

А наступного дня, 24 березня, ті самі військовики прийшли по письменника знову, забрали його силоміць та вивезли на автомобілі з буквою "Z". Рідні стверджують, що викрали його за доносом.

З тих пір місцеперебування Володимира Вакуленка було невідомим. Востаннє він виходив на зв'язок 7 березня 2022 року. А потім, 7 травня, російські терористи звернулись з вимогою до місцевих мешканців поховати тіло Володі.

Коли село звільнили, письменниця Вікторія Амеліна зустрілися з батьками Володимира і, орієнтуючись на їхні слова, знайшла щоденник Вакуленка, який він закопав у садку під вишнею за день до викрадення.

Сам Володя просив віддати свої записи людям, "коли наші прийдуть".

За сприяння Віки в тому числі, щоденник Володимира вийшов друком та був презентований на Книжковому арсеналі у Києві у червні 2023 року. За тиждень після презентації Вікторія загинула внаслідок ракетної атаки росіян на Краматорськ 27 червня 2023 року.

 

Після того, як Ізюм звільнили ЗСУ, у місті виявили масове поховання – понад 400 тіл. Під номером 319 було тіло Володимира Вакуленка – це вдалось встановити спочатку журналістам Суспільного, які знайшли фото, зроблене перед похованням, а потім це підтвердила ДНК-експертиза.

Важливо було встановити, хто саме вбив Володимира. Важливо, щоб винні були покарані.

За справу взялись розслідувачі з Truth Hounds. Керівниця департаменту розслідувань Truth Hounds Марина Слободянюк та OSINT-розслідувачі — Богдан Косохатько, Роман Коваль, Владислав Чирик зібрали багато важливих фактів, які проливають світло на трагедію і допоможуть ідентифікувати терористів.

Наприклад:

• Володимира розшукували як "учасника Майдану";

• на відомому відео з Telegram-каналу поруч із ним перебувають російські військовослужбовці;

• саме відео зняте на території школи №2 в Ізюмі, де дислокувалися російські військові та спецслужби, і де була влаштована катівня;

• визначили особливий вид транспортного засобу ("Тигр-М"), яким доставили Вакуленка, а також з'ясували, які російські підрозділи могли стояти за його затриманням;

• "Л/ДНР-івці" були виконавцями найнижчої ланки;

• ключова роль у прийнятті рішень в Капитолівці належала російським підрозділам.

Два останні пункти дуже важливі. Тому що слідчим управлінням ГУНП у Харківській області висунуті підозри у скоєнні воєнного злочину чотирьом військовослужбовцям 4-ї роти 4-го батальйону 204-го стрілецького полку мобілізаційного резерву "ЛНР".

Однак зібрана та проаналізована розслідувачами Truth Hounds інформація дозволяє зробити висновок, що тими особами, які віддали наказ про вбивство письменника, могли бути представники саме російських Збройних Сил, Національної гвардії РФ, чи спецслужб, а не незаконних збройних формувань так званої "ЛНР".

Я раджу вам прочитати повністю дуже грунтовний і детальний матеріал про розслідування причетності російських військових до вбивства письменника Володимира Вакуленка на сайті організації. Там зібрано багато важливих фактів про те, як ця божевільна машина заточена на знищення українців. 

І ще раджу купити та прочитати книжку Володимира Вакуленка "Я перетворююсь. Щоденник окупації. Вибрані вірші", яка вийшла у видавництві "Vivat". Ми маємо це читати, знати, пам'ятати.

"А сьогодні, у День поезії, в небі привітав мене невеликий журавлиний ключ, і крізь їхнє "курли" ніби чулося: "Усе буде Україна! Я вірю в перемогу!". Володимир Вакуленко.

Леся Воронюк: У канадському парламенті заборонили виступ засновниці Всесвітнього дня вишиванки через сорочку Бандери

За інформацією, яку я отримала від керівництва Конгресу Українців Канади, депутат-ліберал українського походження Іван Бейкер заблокував мій виступ в канадському парламенті через... сорочку Степана Бандери, яку ми спільно із проєктом Вишивка в одязі видатних українців відтворили у 2022 році.

Андрій Ковальов: "Хто ми пред Богом? Кракаділи!", або чому важливо молитися українською мовою!

У селах на Київщини рідко служать Всенічне бдіння. Після сімдесяти років безбожництва (за часів совка) люди просто були не привчені і не приходили у суботу ввечері до храму. Дорогий читачу, не лякайся, воно так називається - Всенічне, але не триває цілу ніч. Просто напередодні суботи служать одразу поєднані разом вечірнє богослужіння і ранню літургію. Від цього поєднання і називається - Всенічне бдіння. На практиці воно триває десь дві години.

Олег Пустовгар: Ленінський концтабір неподалік Полтави

Свій концтабір "вірні ленінці" з ВЧК розмістили неподалік Полтави, на Шведській Могилі. Там до 1920 року діяли заклади освіти і милосердя, зокрема учительська семінарія (тепер там НДІ свинарства Національної Академії Наук України) і церковно-парафіяльна школа. Їхні будівлі були передані губернському управлінню ВЧК, діячі котрого і відкрили концтабір 25 травня 1920 року. Жертвами політичних репресій того часу, в'язнями цього концтабору стали понад три сотні осіб.

Станіслав Кульчицький: МОН України прагне визначати життя або смерть вітчизняної науки

Міністерство освіти і науки України опублікувало на своєму офіційному сайті проєкт наказу "Про державну атестацію наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової діяльності". Кожний, хто має зауваження або пропозиції може до 17 травня 2024-го адресувати їх на електронну пошту МОН. У мене є зауваження, але хочу звернутися з ними не в міністерство, а до громадськості з ґвалтом: йдеться про життя або смерть вітчизняної науки!