IN MEMORIAM: Помер історик Петро Толочко

На 87 році життя помер історик, археолог, академік НАН України, народний депутат III й IV скликання Петро Толочко, який з 2005 року очолював Партію Політики Путіна.

 Про це повідомив народний депутат України II скликання Дмитро Степанюк у своєму Facebook, пише Главком.

Петро Толочко був автором близько 400 наукових праць, у тому числі 25 монографій, серед яких "Історична топографія стародавнього Києва", "Древний Киев", "Історичні портрети", "Літописи Київської Русі" та інші. 

Петро Толочко народився у 1938 році на Київщині. У 1960-му закінчив історико-філософський факультет Київського університету, 1966 року – аспірантуру Інституту археології АН УРСР. 

Петро Толочко був відомим своїми проросійськими поглядами. Зокрема, заперечував Голодомор як геноцид українців та в різних інтерв'ю називав себе частиною "російського світу". Був автором публікацій критичного характеру на тему подій Євромайдану, підтримував погляди Путіна на історичну спадщину. З 2005 року Петро Толочко очолював Партію Політики Путіна.

18 січня 2022 року, напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Толочко брав участь у круглому столі Російського історичного товариства під головуванням Сергія Наришкіна, директора Служби зовнішньої розвідки РФ, що був присвячений питанням вивчення історії України та приурочений до 368-ї річниці Переяславської ради.

Проте, після російського вторгнення в Україну, 8 березня 2022 року Петро Толочко підписав Колективну заяву до Президії Російської академії наук від членів НАН України – іноземних членів РАН, у якій науковці заявили про засудження війни та вихід зі складу іноземних членів РАН.

 

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.