Тут спочиватимуть наші герої: хто має право бути похованим на головному Меморіалі країни?

Національне військове меморіальне кладовище — це меморіал на багато років вперед. За всіма прогнозами поховання тут можуть відбуватися протягом наступних 40-50-ти і більше років. Меморіал призначений винятково для військовослужбовців — тих, які загинули в бою під час цієї війни, та тих, які мали видатні заслуги перед батьківщиною, та покинуть цей світ через дуже багато років.

 
Візуалізація секторів поховань, фото: ДУ "НВМК"
ДУ "НВМК"

У світі є дуже багато військових кладовищ: у США, Бельгії, Франції, Польщі. Один із найбільших та найвідоміших — це Арлінгтонський національний військовий цвинтар у США. Тут на 300 гектарах спочивають понад 400 тисяч військових.

Сьогодні в Україні може постати унікальний Меморіал — Національне військове меморіальне кладовище, де спочиватимуть захисники і захисниці, які відчайдушно боролися і гинули за Україну та український народ.

З усього світу сюди приїжджатимуть люди та бачитимуть ціну свободи, це місце обʼєднуватиме за цінностями, виховуватиме молодь і мотивуватиме кожного оберігати рідні кордони, аби наші втрати були не марними, аби ворог більше не мав шансу повернутися.

Проте цей процес не з легких. У травні 2022 року Верховна Рада ухвалила Закон про створення Національного військового меморіального кладовища. Після чого почалися пошуки ділянки. Пропозицій було кілька: в тому числі Лиса гора та Биківня.

Хрести і плити: НВМК поєднає світову традицію та український контекст

У грудні 2023 року народні депутати віддали 303 голоси "За" за новий законопроект щодо розташування Національного військового меморіального кладовища. А вже в березні 2024 року Кабінет Міністрів ухвалив документ, який чітко визначає місце розташування Національного військового меморіального кладовища — на двох ділянках у Гатненській громаді Фастівського району Київської області.

І здавалося би, коли далі вже є визначеність, місцева громада з села Мархалівка, розпалена в тому числі російським іпсо про 1,5 мільйона поховань, почала блокувати будівництво.

Скільки поховань передбачено на Національному військовому меморіальному кладовищі?

Загалом на площі у понад 265 гектарів — лише близько 120 гектарів відведені під безпосередньо сектори поховань та інші споруди, що входять до інфраструктури Меморіалу. А це: колумбарій, ритуальні споруди, крематорій, будівля для фактично одноденної ночівлі для рідних, хто ховатиме своїх героїв на НВМК, місце для прощальної трапези, адміністративні будівлі, а через кілька років — збудують музейний комплекс.

 

Місць під поховання передбачено — 150 тисяч, із них — 100 тисяч традиційних поховань і 50 тисяч поховання у колумбарних нішах.

Решта території — це ліс, що створюватиме атмосферу спокою, звитяги, шани і вдячності. Він буде доступний для відвідування всіма громадянами.

Для українців поки важко уявити, що Меморіальне кладовище може бути своєрідною рекреаційною зоною і місцем терапії, але такі приклади є у світі. Одним із таких є лісове кладовище у Стокгольмі, Швеція — Skogskyrkogården. Це одне із дуже цікавих архітектурних втілень цвинтарів-парків. Воно внесене до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

 
Arlington National Cemetery

До слова, Арлінгтонський національний цвинтар дбає про екоситему, тут бігають лисиці, білочки, навіть косулі, бджоли збирають нектар.

Проєкт НВМК тако само максимально збереже екосистему та біотопи, що населяють Смарагдову мережу.

Хто має право бути похованим на Національному військовому меморіальному кладовищі?

Національне військове меморіальне кладовище — це меморіал на багато років вперед. За всіма прогнозами поховання тут можуть відбуватися протягом наступних 40-50-ти і більше років. Меморіал призначений винятково для військовослужбовців — тих, які загинули в бою під час цієї війни, та тих, які мали видатні заслуги перед батьківщиною, та покинуть цей світ через дуже багато років.

До слова, один із фактів, яким маніпулюють у соціальних мережах противники побудови НВМК — це те, що тут будуть ховати цивільних. Це почасти правда, адже учасники бойових дій, залишаючи службу, стають цивільними людьми. Але це лише особливості переходу людини, яка складає зброю.

Національне військове меморіальне кладовище. Відповіді на поширені запитання

Правда полягає в тому, що частина перша статті 15-1 Закону України "Про поховання та похоронну справу" визначає вичерпний перелік осіб, які мають право бути похованими на Національному військовому меморіальному кладовищі.

Військовослужбовці:

  • які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України
  • повні кавалери ордену Богдана Хмельницького повні кавалери ордену "За мужність", повні кавалери ордену Княгині Ольги
  • які, брали участь в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки
  • Герої України, яким з 2014 року вручили орден "Золота Зірка"

Ветерани війни:

  • учасники бойових дій: АТО, ООС, повномасштабне вторгнення росії
  • особи з інвалідністю внаслідок війни: АТО, ООС, повномасштабне вторгнення росії.
 

Хто має право бути перепохованим на НВМК?

Закон України від 08.12.2023 № 3505-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення будівництва та експлуатації Національного військового меморіального кладовища" надав можливість здійснювати перепоховання загиблих (померлих), які мають право бути похованим на НВМК, але були поховані на інших кладовищах, а саме:

  • Герої України, які від 2014 року нагороджені орденом "Золота Зірка";
  • особи, які поховані на тимчасово окупованих територіях (після їхньої деокупації);
  • особи, урна з прахом яких похована в колумбарній ніші на інших кладовищах, можуть бути перепоховані в колумбарії на Національному військовому меморіальному кладовищі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
  • Окрім того, Закон встановлює норму, що за рішенням та у порядку встановленому КМУ на НВМК, може здійснюватися перепоховання видатних борці за незалежність України у XX століття.
 

На Національному військовому меморіальному кладовищі не мають право бути похованими:

  • ті військовослужбовці та ветерани, які на день смерті мали судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку
  • особи, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посади секретаря районного комітету і вище)
  • особи, які обіймали керівні посади у вищих органах державної влади і управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, органах державної влади і управління областей, міст республіканського підпорядкування, працівники радянських органів державної безпеки всіх рівнів.

Поховання на НВМК — це право, а не обовʼязок кожного. Хтось захоче бути похованим на Військовому кладовищі, хтось — на малій батьківщині поряд із дружиною чи чоловіком, рідними. Це право кожного.

Дмитро Байкєніч: Голодні й у відчаї: канібалізм в Україні

Виклики сучасного світу для українців у багатьох моментах подібні до найтяжчих років минулого століття. На жаль, ми адаптувалися до сприйняття масової смерті людей, але водночас стали більш схильними до переосмислення трагедій минулого. Сьогодні ми можемо говорити про ті речі, про які ще 10 років тому знали, але замовчували. Йдеться про жорстоку правду наслідків голодотворної політики московських окупантів – канібалізм.

Віталій Скальський: Пам’яті Героя Крут Віктора Геращенка

"Я вже вісім місяців не маю відомостів про свого сина, сотника інженерного полку, який пробував до большевицького заколоту в м. Миргороді на Полтавщині. Куди я вже звертався —нігде не міг добути нічого певного. Тим часом кажуть одні, що його забито під Житоміром, другі що в Київі, а треті—під Крутами, чи під Гребінкою. Хто знав з товаришів Віктора Геращенко, або й бачив, де і як убитий, в якім становищі його покинули, уклінно благаю Вас, козаки напишіть мені".

Олексій Мустафін: Червоний мак: від полів Фландрії до степів України

8 грудня 1915 року в лондонському журналі "Панч" був надрукований вірш, який починався зі слів "У полях Фландрії квітнуть маки - між хрестів, рядок за рядком". Ім'я його автора зазначене не було, лише в кінці року часопис повідомив, що ним був канадський лікар, підполковник Джон Маккрей.

Юрій Юзич: Начальник генштабу Сливинський

Начальник Генерального штабу УНР та Української держави починав з "Оборони України" – таємної бойової організації українських самостійників. Кадровий офіцер і георгіївський кавалер. Очільник українізації частин Румунського фронту в першу світову. Член Центральної ради та Українського генерального військового комітету. Заступник першого начальника Генштабу УНР, начальник Генштабу, зокрема в Українській державі Скоропадського. Очільник військового штабу гетьманського руху під час Другої світової війни.