Топоніми - це про майбутнє

В Одеській області перейменували 432 назви вулиць, скверів та провулків, які містили символіку російської імперської політики.

 

Коли я чую стогнання, мовляв, хто ці всі люди, які дали такі назви вулицям нашого міста, мені хочеться сказати: "Підійдіть до дзеркала і побачите".

Ви що, не знали, що закони про декомунізацію, деімперіалізацію, дерусіфікацію і так далі у нас працюють з 2015 року і мають чіткі терміни?

Ви не знали, що одеські депутати декілька разів провалювали всі пропозиції міської ІТК? Вибачте, а хто вибирав цих депутатів, хто вибирав мера? Я вам нагадаю, в 2020 році на місцеві вибори прийшло менше 30% одеситів. Тоді була надія, що у другий тур вийде хоча б не Скорик, а Обухов. Але ж, ні. Одесити поза політикою! Та ж ситуація з виборами депутатів.

Більшість від меншості проголосувала самі знаєте за кого. До речі, я нагадаю, скільки жителів одеської області прийшло на президентські вибори в 2019 році - 58%, і з них, 87% проголосували умовно за нинішніх очільників області - Гринівецького та Кіпера і їхніх підлеглих. Так, саме за них, адже голову обласної адміністрації назначає ваш Президент.

"ААА, одеситів не запитали!!! " А можна запитати, а коли ви востаннє голосували щодо перейменуваннь? Коли я бачу 200-300 голосів на сайті, а потім такі питання – мені здається, що всім нам треба обовʼязково пройти курс логіки з обовʼзковою здачею екзаменів.

Саме тому мені смішно, коли я чую заклики до протестів та петиції, особливо від тих, хто живе за кордоном. Невже ви не розумієте, що коли ви поїхали з Одеси, з будь-яких, навіть найобʼєктивніших причин, неважливо, коли - нещодавно або 50 років тому, ви втрачаєте право голоса щось вирішувати в місті? Адже, навіть якщо ви залишилися громадянином України, ви не можете голосувати на місцевих виборах за межами реєстрації.

А ви зняли кондіціонери з фасадів памʼяток архітектури, а де ви були, коли руйнували типографію Фесенка, коли відбувалися протести проти забудови узбережжя, або коли "Пространство" забудувавло вид з бульвару вже НеЖванецького. Я вам скажу - на ці мітинги під мерією, або під паркан будівництва приходило лише декілько десятків ненормальних. Я на них бувала. Тобто забудова під бульваром вас не цікавила, вас цікавить лише табличка на ньому? Так повісте її у себе в "калідорі", де ви регулярно ховаєтесь від російських обстрілів.

Мені хочеться плакати, коли дорослі, здавалось би, люди плутають обласну та міську адміністрацію і не розуміють в чому їхня відмінність. Якщо вам це не було цікаво ніколи, то чому ви зараз пишете нісенітниці та дурниці? Такою ж дурницею виглядають дописи про розпіл бюджету на табличках. За вашою логікою виходить, що зараз Кіпер "подарував" джерело розпилу Труханову? Ви серйозно? До речі, мені чомусь здається, що саме мер міста завдяки вчорашнім перейменуванням значно підтягнув свій рейтинг, чи я помиляюсь?

А ще в мене питання, а що, серед нових імен є недостойні люди? Я відповім, адже ви навряд чи потрудилися погуглити – всі достойні, деякими біографіями можна зачитуватися як пригодницькими творами. Велика кількість з них – наші сучасні Герої, про яких ми кожного дня пишемо "Герої не вмирають", "Навіки в наших серцях". Але я так розумію, що лише в серцях. Серед інших – достойні письменники, митці, політичні діячі серед яких є навіть георгіївські кавалери (ну, тобто, нагороджених царською владою) та імперські чиновники. Питання, чому ними замінили, здавалось би, теж достойні імена та назви (Армійська, Коблевська, Бучми) правда залишилася без відповіді.

До речі, обласна влада наступила на ті ж граблі, на які наступала і міська ( і потім потрохи наздоганяла) - провал комунікації. Жодних комплексних розʼяснень, щодо нових імен, жодного пояснення, чому одні прізвища та назви були прибрані, а інші - ні. Вчора дивилися інтервʼю Сергію Гуцалюка виданню "Інтент". Подивіться, може ви знайдете для себе відповіді там (спойлер - насправді, жодного логічного та послідовного пояснення). Кількість переглядів інтерв'ю теж дуже красномовна - 205 на сьогоднішній ранок, а інтервʼю Ярослави Різникової (голови комісії з перейменуваннь ОВА), яке вийшло місяць тому на Першому міському - … 54! Навіть лекція про топоніміку розкрученого Бабича за два місяця - 440 переглядів (в той же час відео Свєтульки з Привозу - сотні тисяч переглядів за день).

До речі, весь минулий рік, видання, де я працюю "Одеське життя", майже щодня публікувало матеріали про те, як працює комісія, на честь кого названі чи ті інші вулиці, інтервʼю з членами ІТК, і я скажу чесно, ці матеріали не набирали багато переглядів.

Окремо викликають здивування питання, на кшталт "А де в цьому переліку вулиця Ріхтера (Вишиваного, Жаботинського і т.д.) ? А чому у нас є ще й досі Єлісаветинська? При цьому ці вулиці років 2-8 вже як перейменовані. Тобто людині всі ці роки було все одно, а загуглити – віра не дозволяє? Ви впевнені, що вам це важливо? До речі, міська ІТК до цього моменту перейменували понад тисячу топонів, невеликими партіями, і кожного разу ці рішення також визивали обурення.

Ще хотіла запитати, а скільки своїх пропозицій відправили ті, хто зараз пишуть про петиції та протести? Обласна комісія приймала пропозиції і про це було повідомлення на багатьох інформресурсах, чи ви в цей час робили перепости фейкових картинок?

І останнє, мені здається, що топоніми - це все ж таки не про минуле та памʼять, це про майбутнє. Принаймні зараз.

Олексій Мустафін: Джозеф Маккарті та «Червоний переляк»

"Червоний переляк" почався у 1947-му. Коли американські очільники і керівництво спецслужб – доволі несподівано для себе – з'ясували, що державні структури Сполучених Штатів насичені чи навіть перенасичені іноземними агентами. І з'ясували не так завдяки самим спецслужбам, як тим самим агентам, деякі з яких вирішили "змінити фронт" та поділитися наявною в них інформацією.

Олена Лівіцька: Список під моїми вікнами

89 прізвищ убитих у селі Черничі, за яких я щоразу молюся.

Олексій Мустафін: Надати надію. Як США врятували Росію від голоду

10 лютого 1992 року розпочалася операція «Надай надію» з постачання гуманітарної допомоги Росії та іншим державам, що постали на місці СРСР. Лише за один цей день дваднадцять американських літаків, які базувалися в Туреччині та Німеччині, перекинули до півтисячі тон вантажів – переважно продовольства та ліків до Москви, Петербурга та столиць ще десяти країн, яким у Вашингтоні вирішили надати термінову допомогу. До кінця лютого обсяг допомоги перевищив дві тисячі тон.

Ярослав Кравченко : "Скорбота. Голод на Україні". Пам’яті художника-бойчукіста Охріма Кравченка

Восени 1933-го, після першого заслання до Котласу, Охрім Кравченко повернувся в Україну. Проживати у Києві заборонили, тому поїхав у рідні Кищенці – і не впізнав: "Село заросло бур'янами, коло хат ніякої огорожі, нема ні стаєнь, ні клунь, ні хлівів – усе попалили взимку. Аж страшно стало. По вулиці ні живої душі – собак поїли, котів поїли… Батька не застав – помер з голоду…"