В Одеському археологічному музеї відкриють виставку присвячену острову Зміїний

Виставка відкриється в Одеському археологічному музеї Національної академії наук України (ОАМ НАН) 28 липня. Це перший проєкт для наукового закладу з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Про це інформує Українська Служба Інформації.

На початку липня у музеї погасили марку "Зміїний: острів, що боронять боги", яку створили музейники разом з Укрпоштою в рамках майбутнього однойменного виставкового проєкту.

"Наш музей давно пов'язаний зі Зміїним: ми проводили тут численні експедиції та навіть перші в Україні підводні розкопки. У наборі з 8 марок ви знайдете унікальні зображення античних артефактів, знайдених на острові. Ці знахідки допомагають краще зрозуміти життя і культуру давніх народів, що населяли південь України", – повідомили у Національній академії наук України.

Відвідувачі зможуть побачити артефакти, знайдені на Зміїному, не тільки на марках, а й наживо в залі музею.

"Це наш перший проєкт з початку повномасштабного вторгнення — ми дуже скучили та незабаром розкажемо більше!" – наголосили в ОАМ.

Проєкт відбувається за підтримки Фонду "Партнерство за сильну Україну", який фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції, та за менторства Одеського національного художнього музею.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.