В Одеському археологічному музеї відкриють виставку присвячену острову Зміїний

Виставка відкриється в Одеському археологічному музеї Національної академії наук України (ОАМ НАН) 28 липня. Це перший проєкт для наукового закладу з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Про це інформує Українська Служба Інформації.

На початку липня у музеї погасили марку "Зміїний: острів, що боронять боги", яку створили музейники разом з Укрпоштою в рамках майбутнього однойменного виставкового проєкту.

"Наш музей давно пов'язаний зі Зміїним: ми проводили тут численні експедиції та навіть перші в Україні підводні розкопки. У наборі з 8 марок ви знайдете унікальні зображення античних артефактів, знайдених на острові. Ці знахідки допомагають краще зрозуміти життя і культуру давніх народів, що населяли південь України", – повідомили у Національній академії наук України.

Відвідувачі зможуть побачити артефакти, знайдені на Зміїному, не тільки на марках, а й наживо в залі музею.

"Це наш перший проєкт з початку повномасштабного вторгнення — ми дуже скучили та незабаром розкажемо більше!" – наголосили в ОАМ.

Проєкт відбувається за підтримки Фонду "Партнерство за сильну Україну", який фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції, та за менторства Одеського національного художнього музею.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.