В Одеському археологічному музеї відкриють виставку присвячену острову Зміїний

Виставка відкриється в Одеському археологічному музеї Національної академії наук України (ОАМ НАН) 28 липня. Це перший проєкт для наукового закладу з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Про це інформує Українська Служба Інформації.

На початку липня у музеї погасили марку "Зміїний: острів, що боронять боги", яку створили музейники разом з Укрпоштою в рамках майбутнього однойменного виставкового проєкту.

"Наш музей давно пов'язаний зі Зміїним: ми проводили тут численні експедиції та навіть перші в Україні підводні розкопки. У наборі з 8 марок ви знайдете унікальні зображення античних артефактів, знайдених на острові. Ці знахідки допомагають краще зрозуміти життя і культуру давніх народів, що населяли південь України", – повідомили у Національній академії наук України.

Відвідувачі зможуть побачити артефакти, знайдені на Зміїному, не тільки на марках, а й наживо в залі музею.

"Це наш перший проєкт з початку повномасштабного вторгнення — ми дуже скучили та незабаром розкажемо більше!" – наголосили в ОАМ.

Проєкт відбувається за підтримки Фонду "Партнерство за сильну Україну", який фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції, та за менторства Одеського національного художнього музею.

 

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.