До наукових бібліотек Одеси і Волині передали вилучені на митниці стародруки

Бібліотечні фонди Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки та Одеської національної наукової бібліотеки поповнили 16 цінними книгами, вилученими у порушників митних правил.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Волинської митниці, пише Читомо.

У липні 2024 року відповідно до наказу Міністерства культури та інформаційної політики України для постійного зберігання в Одесу митники передали 11 книг та 3 конволюти, надрукованих французькою мовою. Загальна вартість переданої колекції експертом становить  35 433 гривень. Найдорожчий екземпляр — це комедія "Розсіювач або чесний пройдисвіт" невідомого автора, видана у Парижі у 1808 році.

Підбірку художніх творів французькою мовою намагався вивезти в своєму автомобілі громадянин Франції українського походження. Серед вилучених предметів культурної цінності найдавнішою є книга видання 1808 року, найновішою — 1946 року. Також поміж стародруків є кілька томів авторства Віктора Гюго та книга "Сірано де Бержерак" Едмона Ростана, датована 1897 роком.

Дві книги, а саме "Слово о пльку Игорєвь, Игора сына Сватьславла, внука Ольгова" та прижиттєве видання пізніше канонізованого Іоанна Кронштадського "Простое евангельское слово русскому народу: статьи для чтенія по воскреснымь и праздничнымь днямь всего года", створені на початку XX століття, оцінені у 24 000 гривень, передали на постійне зберігання до Луцька в наукову бібліотеку.

Волинська митниця скерувала до СБУ справу про спробу контрабандного викрадення цих видань, скоєну уродженцем Одещини. Книжки виявили в автомобілі чоловіка під час виїзду "зеленим коридором" пункту пропуску "Устилуг-Зосін" в ніші для запчастин автівки. "Простое евангельское слово русскому народу" було видане у Санкт-Петербурзі в паровій типографії Гаєвського у 1902 році. Вочевидь знаючи про культурну цінність книжки, зловмисники ставились до нього дбайливо, зокрема замінивши корінці та обкладинку.

 

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.