До наукових бібліотек Одеси і Волині передали вилучені на митниці стародруки

Бібліотечні фонди Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки та Одеської національної наукової бібліотеки поповнили 16 цінними книгами, вилученими у порушників митних правил.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Волинської митниці, пише Читомо.

У липні 2024 року відповідно до наказу Міністерства культури та інформаційної політики України для постійного зберігання в Одесу митники передали 11 книг та 3 конволюти, надрукованих французькою мовою. Загальна вартість переданої колекції експертом становить  35 433 гривень. Найдорожчий екземпляр — це комедія "Розсіювач або чесний пройдисвіт" невідомого автора, видана у Парижі у 1808 році.

Підбірку художніх творів французькою мовою намагався вивезти в своєму автомобілі громадянин Франції українського походження. Серед вилучених предметів культурної цінності найдавнішою є книга видання 1808 року, найновішою — 1946 року. Також поміж стародруків є кілька томів авторства Віктора Гюго та книга "Сірано де Бержерак" Едмона Ростана, датована 1897 роком.

Дві книги, а саме "Слово о пльку Игорєвь, Игора сына Сватьславла, внука Ольгова" та прижиттєве видання пізніше канонізованого Іоанна Кронштадського "Простое евангельское слово русскому народу: статьи для чтенія по воскреснымь и праздничнымь днямь всего года", створені на початку XX століття, оцінені у 24 000 гривень, передали на постійне зберігання до Луцька в наукову бібліотеку.

Волинська митниця скерувала до СБУ справу про спробу контрабандного викрадення цих видань, скоєну уродженцем Одещини. Книжки виявили в автомобілі чоловіка під час виїзду "зеленим коридором" пункту пропуску "Устилуг-Зосін" в ніші для запчастин автівки. "Простое евангельское слово русскому народу" було видане у Санкт-Петербурзі в паровій типографії Гаєвського у 1902 році. Вочевидь знаючи про культурну цінність книжки, зловмисники ставились до нього дбайливо, зокрема замінивши корінці та обкладинку.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".