9 квітня в історії

1241 - монголо-татарське військо перемогло армію поляків і німців під Легницею

1654 - російський цар Олексій Михайлович передав українським послам жалувані грамоти про протекторат над Україною як відгук на "Березневі статті" Богдана Хмельницького

1667 - у Парижі відбулася перша у світі публічна виставка мистецтв

1682 - Робер Де Ла Саль проголосив дельту річки Міссісіпі володінням короля Франції Людовіка XIV, назвавши цю американську територію Луїзіаною

1747 - у Лондоні за обвинуваченням у державній зраді страчений Саймон Фрейзер, лорд Ловат - він був останньою людиною в Англії, засудженою до обезголовлення (доти так карали лише високопоставлених осіб, але відтак вони втратили цей "привілей")

1806 - народився Ісамбард Брюнель, англійський інженер, творець першого трансатлантичного пасажирського корабля, будівничий мостів і залізниць

1821 - народився Шарль-П'єр Бодлер, французький поет і критик

1865 - у Аппоматоксі (штат Вірджинія) армія генерала Роберта Лі капітулювала перед військами Півночі під командуванням Улісса Гранта. У США завершилася Громадянська війна

1866 - закон про цивільні права надав усім жителям США, крім індіанців, рівні права

1879 - народився Андрій Лівицький, український громадсько-політичний діяч, президент УНР в екзилі в 1926-1954 рр.

Андрій Лівицький

1905 - народився Вільям Фулбрайт, американський політичний і державний діяч, сенатор-демократ, що розробив програму міжнародних наукових обмінів

1918 - Раднарком Донецько-Криворізької республіки переїхав до Луганська

1919 - постанова Директорії УНР про відставку уряду Сергія Остапенка.
Телеграфне розпорядження головного отамана Симона Петлюри Борису Мартосу про негайне формування нової Ради міністрів

1919 - у Києві почалося Куренівське повстання - спроба захоплення міста селянськими повстанськими загонами на чолі з отаманом Ільком Струком, що тривала два дні.
Загальна кількість повстанців становила, за радянськими джерелами, 3 тисячі.
Повстання було придушене частинами Червоної армії

1921 - у Ялті засновано музей Чехова

1925 - народився Ернст Неізвєстний, російський скульптор, графік

1935 - підписання торгівельно-кредитної угоди між СРСР та нацистською Німеччиною

1930 - у Нью-Йорку вперше публічно продемонстровано роботу відеотелефона - візуальний зв'язок разом із голосовим встановлено між офісами компаній "Bell Laboratories" і AT&T

Презентація першого відеофона

1940 - німецькі війська вторглися у Данію і Норвегію.
Міністерство закордонних справ Німеччини підкреслило мирний і дружній характер цього кроку, здійсненого з метою попередження англо-французького вторгнення

1942 - у Кутах Станіславської області убито 1058 євреїв

1945 - взяття радянськими військами Кенігсберга; комендант Отто Ляш підписав акт про капітуляцію міста

1945 - повішений Вільгельм Канаріс, німецький адмірал і розвідник, екс-начальник абвера, якого підозрювали в підготовці замаху на фюрера. Тіло страченого спалили на багатті у дворі в'язниці

1945 - війська ІІІ Українського фронту зайняли центр Відня, захопивши будинки парламенту, ратуші, поліцейського управління, оперного театру, центрального європейського банку тощо

1953 - кінокомпанія "Ворнер бразерз" представила перший 3-D фільм - "Дім воскових фігур"

1957 - відновлено судноплавство по Суецькому каналу, перерване восени попереднього року після агресії Великої Британії, Франції та Ізраїлю проти Єгипту

1959 - НАСА оголосила про набір першої групи астронавтів, до якої увійшли Скотт Карпентера, Гордон Купер, Джон Гленн, Гас Гріссом, Уолтер Ширра, Алан Шепард і Дональд Слейтон.
У СРСР перша група космонавтів була сформована на рік пізніше

1963 - колишній прем'єр-міністр Британії Уїнстон Черчілль став першим іноземцем, якому Конгрес США присвоїв звання почесного громадянина Сполучених Штатів

1966 - Ватикан скасував Індекс заборонених книжок, який проіснував понад чотири століття й постійно поповнювався.
Зокрема, в ХХ ст. до нього увійшло ще 12 видань і станом на 1948 р. нараховувалося понад 4 тисячі (повністю було заборонено твори таких авторів, як Бальзак, Вольтер, Золя, Жорж Санд Руссо, Джордано Бруно, Гоббс, Декарт, Спіноза тощо)

1968 - у Чехословаччині опубліковано програмний документ "Чехословацький шлях до соціалізму", який пропонував економічні реформи та демократизацію громадського й політичного життя.
Так почалася "Празька весна"

1974 - у Керчі спущено на воду перший радянський супертанкер "Крим" тоннажністю 182 тис. тонн

1989 - радянські війська розігнали мітинг у Тбілісі; 16 людей загинуло

1991 -  Верховна Рада Грузії ухвалила Акт відновлення державної незалежності

1992 - Верховна Рада прийняла постанову "Про додаткові заходи щодо забезпечення набуття Україною без'ядерного статусу".
У постанові підтверджувався взятий Україною курс на мирне співробітництво з усім світовим співтовариством, позаблоковість, нейтралітет і дотримання у майбутньому трьох неядерних принципів, призупинялось вивезення з території України тактичної ядерної зброї до розробки й запровадження в дію механізму міжнародного контролю за її зміцненням з участю України

2003 - Європарламент схвалив вступ до ЄС десяти нових членів: Кіпру, Мальти, Естонії, Латвії, Литви, Угорщини, Польщі, Чехії, Словаччини й Словенії

2003 - в автокатастрофі загинув Олександр Кривенко, український журналіст, громадський і політичний діяч

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.