30 січня в історії

1819 - киргизи Великої Орди прийняли підданство Росії

1820 - англійці вважають, що в цей день морський офіцер Едуард Бренсфілд, який побачив на горизонті вкриті снігом гори, відкрив Антарктиду.
В американців, у свою чергу, на це право претендує Натаніел Палмер (18 листопада 1820 р.).
А двома днями раніше за Бренсфілда берегів Антарктиди досягла російська експедиція Беллінсгаузена і Лазарєва

1822 - народився Іван Турчанинов (Джон Турчин), російський і американський воєначальник, бригадний генерал федеральних військ (Півночі) під час Громадянської війни у США.
Родом із донських козаків. В чині поручика служив у лейб-гвардії Донської кінно-артилерійської батареї, брав участь у придушенні повстання в Угорщині, після академії генерального штабу в Санкт-Петербурзі брав участь у Кримській війні. У 1856 р., маючи чин полковника, емігрував до США.
У ході Громадянської війни як генерал відзначився у битвах біля Чікамоги й Чаттануги, а також у Атлантській кампанії. Турчин більш відомий тим, що його підрозділ захопив і вчинив грабіж та насильство цивільного населення у місті Афіни, штат Алабама

1834 - народився Володимир Антонович, український історик, археолог, етнограф, археограф, громадський діяч; професор Київського університету

1847 - місто Єрба Буена у Каліфорнії перейменоване у Сан-Франциско

1868 - у Києві засновано музичну школу (нині - Київський інститут музики ім. Р. Глієра, раніше - музучилище)

1882 - народився Франклін Рузвельт, 32-й президент США (1933-1945 рр.) від Демократичної партії.
Керував країною на виході з часів "Великої депресії" і аж до перемоги у ІІ Світовій війні, перетворивши США на світового лідера.
Керував державою з інвалідного візка (поліомієліт). Єдиний із президентів США обіймав посаду більше двох разів. Порушивши традицію, що походила від Джорджа Вашингтона, Рузвельт балотувався і на третій, і на четвертий термін. Помер на четвертій каденції

Франклін Рузвельт, чотириразовий президент

1901 - у Львові Андрей Шептицький став галицьким греко-католицьким митрополитом

1915 - атакуючи французький порт Гавр, Німеччина вперше використала підводні човни

1923 - народився Леонід Гайдай, радянський кінорежисер

1933 - канцлером Німеччини став Адольф Гітлер

1937 - ухвалена нова Конституція УРСР

1937 - розстріляний Юрій (Георгій) П'ятаков - український більшовик, колишній голова тимчасового робітничо-селянського уряду Радянської України, перший голова Раднаркому УРСР у січні 1919 р., який провадив крайньо ліву соціально-економічну політику, офіційно заперечував існування національного питання в Україні.
Репресований, П'ятаков зізнався, нібито очолював троцькістів в Україні "з метою відриву України від СРСР"

1945 - екіпаж підводного човна С-13 під командуванням капітана 3-го рангу Олександра Маринеско на очах кораблів конвою потопив у районі Данцігської бухти німецький суперлайнер "Вільгельм Густлофф", на борту якого перебував увесь цвіт німецького підводного флоту. Вчинок моряків-підводників був названий "атакою століття".
Саме в цей день Вільгельму Густлоффу - нацистському партійному діячеві, покійному главі швейцарського відділення НСДАП - виповнилося б 50 років.
Лайнер не мав позначень як госпітальний корабель. Внаслідок цієї атаки загинули щонайменше 6600 осіб: 918 німецьких матросів та офіцерів 2-ї навчальної дивізії підводних сил, 173 члени екіпажу судна, 373 жінки-військові, 162 поранених вояків, близько 5000 біженців (у т.ч. близько 3000 дітей і 1700 жінок). За деякими даними, жертв було близько 9000.
У Німеччині, як і після Сталінграда, був оголошений триденний траур. Командир конвою був розстріляний за особистим наказом Гітлера

"Вільгельм Густлофф"

1946 - Угорщина проголошена народною республікою

1948 - пацифістський лідер національно-визвольного руху Індії, політик і філософ Махатма Ганді убитий фанатиком-індуїстом Натхурамом Годзе

1948 - на швейцарському гірськолижному курорті Санкт-Морітц відкрилася V Зимова Олмпіада

1972 - у Лондондеррі, Північна Ірландія, англійські війська розстріляли мирну демонстрацію ірландців - загинули 14 беззбройних людей ("кривава неділя")

1992 - у Гельсінкі Рада міністрів закордонних справ країн-учасниць Наради з безпеки співробітництва в Європі прийняла до лав НБСЄ 10 держав СНД, зокрема й Україну 

1992 - Ісландія визнала незалежність України.
Україна встановила дипломатичні відносини з Королівством Іспанія

1994 - на референдумі більшість населення Киргизії проголосувала за продовження повноважень президента Аскара Акаєва

1998 - у Росії офіційно підтверджено, що виявлені в Єкатеринбурзі останки належать членам царської родини

2003 - Бельгія стала другою країною у світі, яка визнала одностатеві шлюби

2004 - створено першу статтю української Вікіпедії - "атом" (перший варіант - тут, нинішній - тут)

2007 - вийшла в продаж операційна система Windows Vista

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.