У Києві відтворили мозаїку Алли Горської "Боривітер"

Оригінал мозаїки "Боривітер" художниці Алли Горської знаходився в Маріуполі в ресторані "Україна", однак був пошкоджений російськими окупантами під час обстрілів міста.

Про це пише Суспільне.

До реконструкції долучилися 15 художників-монументалістів та дослідників. Весь процес збирання зайняв півтора місяця, складається об'єкт із 1250 елементів.

Аби максимально точно відтворити оригінал, з різних куточків України та світу привезли понад 700 кілограмів матеріалів: від непрозорого скла смальти та плитки потрібних кольорів до металевих плит і алюмінієвих ложок. Для доставки мозаїки розробили унікальну конструкцію з 68 пазлів, які збирали на металевий каркас. 

"В 1967 році Горська і Зарецький приїхали в Маріуполь, на той момент відбувався великий рух монументального мистецтва. Отримали замовлення на дві мозаїки "Боривітер" і "Дерево життя". Вони багато експериментували, ви можете побачити на цій відтворенній мозаїці листовий алюміній і нержавіючі ложки. Цей блиск металу додає мозаїці легкості, тонкості", — розказала онука Алли Горської Олена Зарецька.

Відтворений "Боривітер" експонуватимуть у Києві до 22 червня на Хрещатику. Після цього він поїде в турне Україною та світом. Наступні міста, які побачать мозаїку, — Харків та Львів. 

Нині ж кожен охочий може стати "хранителем мозаїки", придбавши частину панно за благодійний внесок. Усі кошти з продажу фрагментів другої копії мозаїки спрямують на реставрацію останньої вцілілої роботи Алли Горської "Вітер" у Києві. 

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.