У Києві відтворили мозаїку Алли Горської "Боривітер"

Оригінал мозаїки "Боривітер" художниці Алли Горської знаходився в Маріуполі в ресторані "Україна", однак був пошкоджений російськими окупантами під час обстрілів міста.

Про це пише Суспільне.

До реконструкції долучилися 15 художників-монументалістів та дослідників. Весь процес збирання зайняв півтора місяця, складається об'єкт із 1250 елементів.

Аби максимально точно відтворити оригінал, з різних куточків України та світу привезли понад 700 кілограмів матеріалів: від непрозорого скла смальти та плитки потрібних кольорів до металевих плит і алюмінієвих ложок. Для доставки мозаїки розробили унікальну конструкцію з 68 пазлів, які збирали на металевий каркас. 

"В 1967 році Горська і Зарецький приїхали в Маріуполь, на той момент відбувався великий рух монументального мистецтва. Отримали замовлення на дві мозаїки "Боривітер" і "Дерево життя". Вони багато експериментували, ви можете побачити на цій відтворенній мозаїці листовий алюміній і нержавіючі ложки. Цей блиск металу додає мозаїці легкості, тонкості", — розказала онука Алли Горської Олена Зарецька.

Відтворений "Боривітер" експонуватимуть у Києві до 22 червня на Хрещатику. Після цього він поїде в турне Україною та світом. Наступні міста, які побачать мозаїку, — Харків та Львів. 

Нині ж кожен охочий може стати "хранителем мозаїки", придбавши частину панно за благодійний внесок. Усі кошти з продажу фрагментів другої копії мозаїки спрямують на реставрацію останньої вцілілої роботи Алли Горської "Вітер" у Києві. 

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.