АНОНС: Дискусія "Історія як зброя: радянське минуле, російські наративи та війна проти України"

14 червня в Музеї війни відбудеться публічна дискусія, присвячена питанням історичної пам’яті та використанню росією історії як інструменту агресивної війни проти України.

Під час заходу учасники обговорять перетворення росією історичної пам'яті на арену протистояння у російсько-українській війні, використання державою-агресором маніпулятивних практик для спотворення історії Другої світової війни, а також сучасну політику пам'яті в Європі щодо радянської спадщини в умовах загарбницької війни рф проти України.

Спікери:

Яна Примаченко – старша наукова співробітниця Інституту історії України НАНУ;

Кирило Галушко – науковий співробітник Інституту історії України НАНУ;

Войцех Беднарський – представник Платформи європейської пам'яті та сумління.

Модератор – Яна Гринько, старша наукова співробітниця Музею війни.

Коли: 14 червня о 15:00

Де: Київ, Головний корпус Музею війни (вул. Лаврська, 27) 

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.