АНОНС: Розмова з Вахтангом Кіпіані та Віталієм Скальським "Симон Петлюра: за парканом національної свідомості українців"

16 червня у Полтаві відбудеться публічна розмова за участі істориків Вахтанга Кіпіані та Віталія Скальського на тему "Симон Петлюра: за парканом національної свідомості українців".

Про це інформує Хартія-Хаб.

Полтава дала Україні Симона Петлюру, який надихнув тисячі людей боротися за незалежність України. Хто сьогодні Симон Петлюра для полтавців? Що залишив по собі як політик та інтелектуал? Як він формував міжнародну позицію України в еміграції? Чому його прізвище стало похідним для назви усіх протиросійських сил в Україні? Як ми сьогодні можемо краще зрозуміти його рішення й мотиви?

Хартія-Хаб спільно з громадською ініціативою "Місто Петлюри" розпочинає серію зустрічей про українську історію боротьби за незалежність. Запрошуємо на першу подію за участі істориків та військовослужбовців бригади "Хартія" Вахтанга Кіпіані та Віталія Скальського.

Вахтанг Кіпіані, військовослужбовець Хорунжої служби бригади "Хартія", головний редактор проєкту "Історична правда", історик, розповість про Симона Петлюру та збереження державницької традиції Української Народної Республіки в еміграції.

Віталій Скальський, військовослужбовець Хорунжої служби бригади "Хартія", історик, дослідник історії Української революції 1917-1921 років, розповість про вчинки Симона Петлюри та нашу памʼять про нього.

Коли: 16 червня о 18:00

Де: Полтава, вул. В'ячеслава Чорновола, 7-Б, Хартія-Хаб

Вхід вільний, реєстрація обов'язкова.

Організатори події: Хартія-Хаб, ініціатива "Місто Петлюри", "Простір свободи" - рух добровольців.

Хартія-Хаб – просвітницький простір 13-ї бригади оперативного призначення НГУ "Хартія". Метою Хартія-Хабу є створення середовища для ефективної взаємодії між військовими та цивільним населенням, щоб посилити національну єдність та довіру, розуміння спільних цілей, підвищити престиж військової служби серед цивільних та підвищити бойовий дух серед військових. Ключовими функціями Хартія-Хабу є просвітництво та освітня діяльність, підтримка ветеранів та родин військовослужбовців.

"Місто Петлюри" – громадська ініціатива, започаткована рухом "Простір свободи", покликана повернути знаменитому полтавцю гідне місце в міському просторі й пам'яті земляків. Метою ініціативи є сприяння деколонізації Полтави, її звільнення від нашарувань російської пропаганди і наповнення українськими сенсами, перетворення у суспільній свідомості з "міста Петра І" на "місто Петлюри".

 

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?