АНОНС: Розмова з Вахтангом Кіпіані та Віталієм Скальським "Симон Петлюра: за парканом національної свідомості українців"

16 червня у Полтаві відбудеться публічна розмова за участі істориків Вахтанга Кіпіані та Віталія Скальського на тему "Симон Петлюра: за парканом національної свідомості українців".

Про це інформує Хартія-Хаб.

Полтава дала Україні Симона Петлюру, який надихнув тисячі людей боротися за незалежність України. Хто сьогодні Симон Петлюра для полтавців? Що залишив по собі як політик та інтелектуал? Як він формував міжнародну позицію України в еміграції? Чому його прізвище стало похідним для назви усіх протиросійських сил в Україні? Як ми сьогодні можемо краще зрозуміти його рішення й мотиви?

Хартія-Хаб спільно з громадською ініціативою "Місто Петлюри" розпочинає серію зустрічей про українську історію боротьби за незалежність. Запрошуємо на першу подію за участі істориків та військовослужбовців бригади "Хартія" Вахтанга Кіпіані та Віталія Скальського.

Вахтанг Кіпіані, військовослужбовець Хорунжої служби бригади "Хартія", головний редактор проєкту "Історична правда", історик, розповість про Симона Петлюру та збереження державницької традиції Української Народної Республіки в еміграції.

Віталій Скальський, військовослужбовець Хорунжої служби бригади "Хартія", історик, дослідник історії Української революції 1917-1921 років, розповість про вчинки Симона Петлюри та нашу памʼять про нього.

Коли: 16 червня о 18:00

Де: Полтава, вул. В'ячеслава Чорновола, 7-Б, Хартія-Хаб

Вхід вільний, реєстрація обов'язкова.

Організатори події: Хартія-Хаб, ініціатива "Місто Петлюри", "Простір свободи" - рух добровольців.

Хартія-Хаб – просвітницький простір 13-ї бригади оперативного призначення НГУ "Хартія". Метою Хартія-Хабу є створення середовища для ефективної взаємодії між військовими та цивільним населенням, щоб посилити національну єдність та довіру, розуміння спільних цілей, підвищити престиж військової служби серед цивільних та підвищити бойовий дух серед військових. Ключовими функціями Хартія-Хабу є просвітництво та освітня діяльність, підтримка ветеранів та родин військовослужбовців.

"Місто Петлюри" – громадська ініціатива, започаткована рухом "Простір свободи", покликана повернути знаменитому полтавцю гідне місце в міському просторі й пам'яті земляків. Метою ініціативи є сприяння деколонізації Полтави, її звільнення від нашарувань російської пропаганди і наповнення українськими сенсами, перетворення у суспільній свідомості з "міста Петра І" на "місто Петлюри".

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.