13 квітня в історії

1204 - захоплення і розграбування Константинополя учасниками ІV Хрестового походу

1519 - народилася Катерина Медічі, дружина короля Франції Генріха II.
Одна з найвпливовіших осіб Франції в період воєн між католиками і гугенотами (її вважають одним з організаторів Варфоломіївської ночі).
Після смерті чоловіка протягом 15 років була регенткою, три сини Катерини - Франциск II, Карл IX і Генріх III - були королями Франції, а дочка Маргарита вийшла заміж за лідера протестантів Генріха Наваррського, майбутнього короля Генріха IV

1559 - Франція й Іспанія підписали Като-Камбрезійський мир, що завершив Італійські війни 1494-1559 рр. за панування в Європі і встановив гегемонію Габсбургів

1570 - народився Гай (Гвідо) Фокс, англійський дворянин-католик, найвідоміший учасник Порохової змови проти англійського та шотландського короля Якова I.
Саме Фокс мав запалити ґрніт, що вів до наповненого порохом приміщення під палатою лордів у Лондоні. Там він був арештований у "ніч Гая Фокса" 5 листопада 1605 р., невдовзі засуджений і четвертований

1598 - підписання французьким королем Генріхом IV Нантського едикту, що означав надання свободи віросповідання французьким гугенотам і завершення Релігійних війн у Франції

1743 - народився Томас Джефферсон, автор Декларації незалежності (1776), 3-й президент США у 1801-1809 рр., один із батьків-засновників держави

Томас Джефферсон

1773 - народився Юрій Лисянський, російський мореплавець, командир першої російської навколосвітньої експедиції

1829 - прийняття англійським парламентом Акта емансипації - надання свободи віросповідання католикам

1868 - війська англійських колонізаторів захопили фортецю Магдал і таким чином остаточно підкорили Ефіопію.
Тамтешній негус (імператор) Рас Каса (Теуодрос ІІ) наклав на себе руки, не бажаючи потрапити у полон

1883 - народився Олександр Александров, радянський диригент, композитор, автор музики гімну СРСР і Росії, організатор та керівник ансамблю пісні й танці Червоної армії

1883 - народився Дем'ян Бєдний (Юхим Придворов), російський радянський поет

1919 - до Ялти вступили частини Червоної армії

1919 - рада робітничих і солдатських депутатів у Мюнхені проголосила Баварську радянську республіку на чолі з комуністами.
Це квазідержавне утворення проіснувало до 5 травня 1919 р.

1923 - урочисте відкриття в Лондоні стадіону "Уемблі"

1925 - відбулося відкриття першої у світі регулярної авіаційної вантажоперевізної лінії Детройт - Чикаго (США), яку організував Генрі Форд; літаки перевозили комплектацію для його автомобільних заводів

1928 - у Києві відбулася прем'єра фільму Олександра Довженка "Звенигора"

1934 - у Саратові обвалився залізничний міст, який будували через Волгу; загинуло близько 150 осіб

1934 - завершена операція з порятунку екіпажу та учасників полярної експедиції пароплава "Челюскін"

1941 - підписання радянсько-японського пакту про ненапад

1943 - нацисти ліквідували гетто в Бібрці Львівської області (розстріляно 1200 євреїв) та Бучачі Тернопільської області (близько 1250)

1944 - радянські війська звільнили від фашистів Овідіополь, Сімферополь і Феодосію

1945 - війська 2-го і 3-го Українських фронтів остаточно взяли Відень

1954 - Володимир Петров, радянський посол в Канберрі, отримав політичний притулок у Австралії

1958 - переможцем серед піаністів на I Міжнародному конкурсі ім. Чайковського в Москві став американець Харві Ван Кліберн

1960 - Франція провела випробування ядерної бомби у пустелі Сахара й відтак стала четвертою ядерною державою світу

1967 - перший виступ рок-гурту "Роллінг стоунз" за "залізною завісою" - у Варшаві

1985 - померлого два дні тому червоного вождя Албанії Енвера Ходжу змінив Раміз Алія

1990 - повідомлення ТАРС, що визнало відповідальність радянського НКВС за трагедію у Катинському лісі, де було вбито тисячі польських громадян

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.