5 червня в історії

1415 - почався суд над чеським проповідником, ідеологом Реформації Яном Гусом

1744 - у Петербурзі заснована Порцелянова мануфактура - перше в Росії порцелянове виробництво

1805 - народився Петро Клодт, російський скульптор і ливарний майстер

1806 - Луї Бонапарт проголосив створення королівства Голландії

1849 - Данія проголошена конституційною монархією.
Утворення двопалатного парламенту, сформованого з урахуванням загальних виборів

1854 - "договором Елгіна" встанавлено відносини між США й Канадою

1870 - у пожежі в Константинополі загинуло близько 900 людей

1873 - під тиском Англії закритий занзібарський ринок рабів, найбільший у світі

1878 - народився Панчо Вілья (Хосе Доротео Аранго Арамбула), керівник селянського повстання у роки Мексиканської революції

1895 - народився Юліан Шпол (Михайло Яловий), український поет, член організацій "Гарт" і ВАПЛІТЕ (перший президент). Найближчий однодумець Хвильового.
Розстріляний у 1937 р.

1898 - народився Федеріко Гарсіа Лорка, іспанський поет, музикант і художник (убитий на початку громадянської війни)

Федеріко Гарсіа Лорка

1910 - перший у Росії політ на літаку вітчизняної конструкції здійснив у Києві його творець, професор політехнічного інституту князь Олександр Кудашов

1916 - на Оркнейських островах підірвався на німецькій міні і затонув англійський крейсер "Гемпшир", загинуло більше 500 людей, зокрема міністр оборони Англії фельдмаршал Кітченер

1919 - у ході українсько-польської війни почалася Чортківська операція Української галицької армії (УГА), в ході якої від поляків було звільнено Чортків, Тернопіль, Бучач та Перемишляни

1925 - народився Микола Плав'юк, президент УНР в екзилі у 1989-1992 рр., голова ОУН з 1981 р., співорганізатор та віце-президент СКВУ.
У 1992 р. передав грамоту Державного центру УНР президентові Леонідові Кравчуку із взаємоузгодженим твердженням, що Українська незалежна держава, проголошена 24 серпня 1991 р., є правонаступницею Української Народної Республіки

Микола Плав'юк

1929 - Рада праці та оборони СРСР ухвалила постанову про організацію машинно-тракторних станцій (МТС)

1940 - узяття Парижа німцями

1943 - нацисти ліквідували гетто в Стрию Дрогобицької області (розстріляно близько 3000 євреїв), Зборові (кілька сотень) та Борщеві (близько 700) Тернопільської області

1945 - воєначальники союзних держав Жуков, Ейзенхауер, Монтгомері і Латр де Тасіньї підписали в Берліні Декларацію про поразку Німеччини і прийняття верховної влади в цій країні урядами СРСР, США, Великої Британії та Франції.
Розподіл Берліна

Схема поділу

1947 - держсекретар США Джордж Маршалл виголосив промову в Гарвардському університеті, у якій виклав програму допомоги післявоєнній Європі. Пізніше вона отримала назву "план Маршалла"

1950 - президент США Гаррі Трумен підписав закон про виділення 3,121 млрд. доларів на американську допомогу іноземним державам ("план Маршалла")

1957 - дослідник наркотиків доктор Герберт Бергер запропонував перевіряти атлетів на допінг

1967 - почалася Шестиденна арабо-ізраїльська війна

1983 - теплохід "Олександр Суворов", флагман Волго-Донського пароплавства з найкращим екіпажем, ударився верхньою частиною надбудови в єдиний в Ульяновську міст через Волгу, по якому в цей час ішов товарний поїзд. Загинуло 176 людей

1988 - Російська православна церква відзначила тисячоліття хрещення Русі

1990 - почався дводенний Всеукраїнський православний собор у Києві, який проголосив відродження Української автокефальної православної церкви (УАПЦ), відновив церковну структуру у вигляді патріархату й обрав першим українським патріархом митрополита Мстислава (Скрипника)

Мстислав Скрипник - патріарх УАПЦ, який був учасником національно-державних змагань 1917—1921 років, служив старшиною для особливих доручень головного отамана Симона Петлюри - свого рідного дядька

1991 - в Осло із нобелівською промовою виступив лауреат премії миру Михайло Горбачов, президент СРСР

1992 - у Києві почався перший собор Української автокефальної православної церкви (УАПЦ)

1996 - указом президента Леоніда Кучми Острозький колегіум перейменовано в Острозьку академію (історична назва)

2000 - президент США Білл Клінтон здійснив візит до України.
Підписано низку україно-американських документів, зокрема меморандум пщодо співпраці у запобіганні й ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру. Україна запевнила світову спільноту, що до 15 грудня 2000 р. ЧАЕС буде закрито

2006 - Сербія ліквідувала державне об'єднання Сербія й Чорногорія

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.