25 липня в історії

1261 - імператор Михайло VIII Палеолог без бою зайняв Константинополь, відновивши грецький контроль над містом.
Не стало Латинської імперії, створеної після IV Хрестового походу

1567 - засноване місто Каракас (Венесуела)

1570 - цар Іван Грозний влаштував публічну страту майже всіх своїх радників

1587 - в Японії заборонено християнство, єзуїтам наказано протягом 20 днів залишити країну

1662 - розпочався "Мідний бунт" у Москві - повстання незаможних прошарків населення, викликане складною фінансово-економічною ситуацією в Росії й масовим випуском мідних грошей, що призвело до їх знецінення

1708 - страчені за наказом гетьмана Івана Мазепи через відрубування голів полтавський полковник Іван Іскра, що доніс російському царю на Мазепу, та Василь Кочубей, генеральний суддя гетьманської України, співучасник Іскри в передачі Петру І відомостей про зближення Мазепи зі шведами

1814 - англійський винахідник Джордж Стівенсон провів перше випробування паротяга

1826 - у Петербурзі на світанку відбулася страта п'ятьох декабристів - Пестеля, Муравйова-Апостола, Бестужева-Рюміна, Рилєєва і Каховського

1909 - Луї Блеріо перелетів протоку Ла-Манш на літаку власної конструкції

1920 - Біла армія почала операцію із захоплення Донбасу

1929 - народився Василь Шукшин, російський радянський кінорежисер, актор, письменник

1930 -постанова ЦК ВКП(б) про запровадження загального початкового навчання

1934 - на еміграції у Франції помер Нестор Махно, ватажок повстанського, анархістського руху в Україні 1917-1921 рр.

1937 - розпущений як "контрреволюційний" ЦК комсомолу України

1942 - завершення грошової реформи в окупованій німцями Україні (обмінювалися радянські грошові знаки в купюрах по 5 рублів, 1, 3, 5 та 10 червінці на віддруковані в Берліні українські карбованці, 1 руб. дорівнював 1 крб.)

Банкноти Центрального емісійного банку Рейхскомісаріату Україна, м. Рівне,
друкувалися в Берліні

1942 - у німецькому концтаборі Аушвіц закатований Олександр Бандера, активіст українського націоналістичного руху, брат Степана Бандери

1942 - під час спроби втечі із гестапівської в'язниці в Києві вбитий Дмитро Мирон-Орлик, діяч ОУН (б), редактор націоналістичних видань

1943 - падіння фашистського режиму Муссоліні в Італії.
Напередодні на засіданні Великої фашистської ради (найвищого органу влади в країні за Конституцією) більшістю голосів було ухвалене рішення скинути дуче. Бенніто Муссоліні був заарештований за наказом короля

1946 - на атолі Бікіні американці провели перший підводний атомний вибух

1947 - у Празі розпочався I фестиваль молоді і студентів, організований з ініціативи Всесвітньої федерації демократичної молоді під гаслом боротьби за мир, проти фашизму і війни. У фестивалі взяли участь молоді люди з 71 країни світу.
На конкурсі пісень першої премії був удостоєний "Гімн демократичної молоді" композитора Анатолія Новікова і поета Лева Ошаніна ("Дети разных народов, мы мечтою о мире живем...")

1952 - конгрес США оголосив Пуерто-Ріко "державою, що добровільно приєдналася"

1955 - бундестаг ФРН прийняв рішення про створення нової армії країни - бундесверу - у кількості 6000 осіб

1957 - парламент Тунісу проголосував за ліквідацію монархії і проголосив Туніс республікою. Першим президентом країни був обраний Хабіб Бургіба

1978 - у місті Олдем (Англія) народилася перша людина, зачата у пробірці - Луїза Джой Браун

Луїза на першій шпальті

1983 - завершено будівництво трансконтинентального газопроводу Уренгой-Помари-Ужгород завдовжки 4451 км

1984 - перший вихід жінки у відкритий космос.
Радянська космонавтка Світлана Савицька вийшла у відкритий космос з орбітальної космічної станції "Салют-7"

1991 - помер Лазар Каганович, радянський державний і партійний діяч, близький сподвижник Сталіна, один із головних організаторів політичних репресій кінця 1920-х - початку 1959-х років, Голодомору в Україні 1932-1933 рр.

1994 - у Вашингтоні король Йорданії Хуссейн і прем'єр-міністр Ізраїлю Іцхак Рабин підписали декларацію, яка поклала кінець 46-річному стану війни між двома державами

1995 - Міжнародний суд у Гаазі висунув обвинувачення у вчиненні військових злочинів проти лідерів боснійських сербів Радована Караджича і Ратко Младича

1997 - трибунал червоних кхмерів засудив колишнього диктатора Кампучії Пол Пота до довічного ув'язнення (у квітні наступного року Пол Пот помер від раку)

2008 - уперше за три з половиною сотні років в Україну з візитом приїхав Вселенський патріарх - Варфоломій I

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.