28 липня в історії

1741 - корабель Вітуса Берінга першим досягнув Аляски

1764 - у Петербурзі на Васильєвському острові закладено кам'яний Андріївський собор (архітектор Олександр Віст)

1794 - страчені 22 діячі Великої Французької революції, зокрема, Максимілліан Робесп'єр і Луї Антуан Сен-Жюст.
Термідоріанський переворот 27-28 липня означав кінець якобінської диктатури

1804 - народився Людвіг Фейєрбах, німецький філософ

1806 - народився Олександр Іванов, російський художник

1821 - Перу оголосило незалежність від Іспанії

1858 - французький фотограф і карикатурист Фелікс Надар, який у 1855 р. запатентував ідею використання аерофотографії для виготовлення карт і цілей розвідки, зробив першу у світі аерофотозйомку, здійснивши для цього підйом на аеростаті

1868 - прийнята 14-та поправка до Конституції США, яка забезпечує громадянство кожній людині, що народилася у Сполучених Штатах.
Головною метою поправки було забезпечити громадянство колишнім темношкірим рабам

1896 - у Флориді засновано місто Маямі

1900 - Луї Лессінг, американський підприємець зі штату Коннектикут, придумав гамбургер

1900 - народився Володимир Шнейдеров, російський радянський кінорежисер, сценарист, оператор, організатор і перший ведучий телевізійного "Клубу кіноподорожей"

1902 - народився Карл Поппер, англійський філософ, творець теорії відкритого суспільства

1911 - народився Джорджо Щербаненко, італійський письменник українського походження, визнаний «італійським Сіменоном».
Уродженець Києва.
Сьогодні - 100 років від його народження

1914 - після вбивства ерцгерцога Фердинанда Австро-Угорщина оголосила війну Сербії.
Через кілька днів війна переросте у Першу світову

1918 - народився Олександр Скоцень, український футболіст, нападник.
Починав кар'єру за Польщі в командах "Тризуб" і "Україна" (Львів), грав за київське й московське "Динамо". Під час німецької окупації виступав у Льовові.
Після війни - на еміграції в Європі, де виступав за "Олімпік" (Шарлеруа) та "Ніццу"; згодом - у Канаді, там грав у команді "Україна" з Едмонтона. Надалі - спортивний журналіст

Олександр Скоцень (праворуч)

1918 - декретом Вищої ради народного господарства (ВРНГ) націоналізований автомобільний завод "АМО" (товариство на паях "Автомобільне московське товариство").
Нині це Московський автомобільний завод ім. Лихачова - головне підприємство виробничого об'єднання "ЗіЛ"

1922 - народився Жак Пікар, швейцарський океанолог.
Разом із батьком Огюстом - конструктор батискафа "Трієст", на якому Жак та лейтенант ВМС США Дон Уолш 23 січня 1960 р. здійснили рекордне занурення в Маріанську западину

1923 - народився Володимир Басов, радянський кіноактор режисер і сценарист

1928 - в Амстердамі відкрилися ІХ Олімпійські гри

1929 - народився Жаклін Кеннеді-Онассіс (у дівоцтві Був'є), вдова президента США Джона Кеннеді, яка згодом вийшла заміж за грецького магната.
Суттєво змінила роль перших леді у житті країни

Джекі Кеннеді й Ніна Хрущова

1939 - Верховна Рада Української РСР видала указ про затвердження Леоніда Корнійця головою Раднаркому УРСР.
Ухвалено рішення звільнити Дем'яна Коротченка з посади голови РНК у зв'язку з його призначенням третім секретарем ЦК КП(б)У

1942 - народний комісар оборони СРСР видав наказ №227 ("Ні кроку назад").
Оголошений в усіх частинах і підрозділах діючої армії, він категорично, під загрозою розстрілу на місці, забороняв відступ військ без спеціального розпорядження вищого командування

1942 - рейхскомісар України Еріх Кох видав наказ про введення обов'язкової трудової повинності для населення і суворих заходів покарання його порушників

1976 - унаслідок найбільш руйнівного у XX ст. землетрусу (сила поштовхів - від 7,8 до 8,2 бала) в Північно-Східному Китаї загинуло близько 250 тисяч людей.
Шахтарське місто-мільйонник Таншань було повністю зруйноване

1980 - багатотисячний похорон Володимира Висоцького у Москві на Ваганьковському цвинтарі. Він помер 26 липня

1984 - у Лос-Анджелесі відкрилася XXIII Олімпіада, яку бойкотували країни соцтабору

1986 - генеральний секретар ЦК КПРС Михайло Горбачов оголосив про рішення радянського керівництва повернути з Афганістану частину "обмеженого контингенту".
Починаючи з 15 жовтня, до кінця 1986 р. вирішили повернути в Союз шість полків - один танковий, два мотострілецькі й три зенітні

1988 - в СРСР дозволені неофіційні мітинги й демонстрації

1989 - Верховна Рада Латвійської РСР проголосила суверенітет Латвії

1991 - на першому з'їзді, який проходив 27-28 липня, створена Спілка офіцерів України

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.