2 жовтня в історії

1187 - єгипетський арабський султан Салах-ад-Дін (Саладін) розбив хрестоносців і захопив Єрусалим

1452 - народився Річард III, король Англії в 1483-1485 рр. із династії Йорків.
Останній представник чоловічої лінії Плантагенетів на англійському престолі.
У битві біля Босворта (1485) зазнав поразки і був убитий. Один із двох королів Англії, що загинули на полі бою

1552 - узяття військами Івана Грозного Казані; приєднання Казанського ханства до Росії

1836 - англійський дослідник Чарльз Дарвін повернувся з навколосвітньої подорожі на кораблі "Бігль", що тривала неповних п'ять років

1847 - народився Пауль фон Гінденбург, генерал-фельдмаршал, президент Німеччини у 1925-1934 рр.

1852 - народився Вільям Ремсей (Рамзай), англійський хімік, який відкрив інертні гази аргон, криптон, ксенон і неон.
Лауреат Нобелівської премії 1904 р.

1857 - народився Леонід Мосендз, український поет, прозаїк, есеїст, гуморист (спільно з Юрієм Кленом - під псевдонімом Порфирій Горотак).
Воював у війську УНР, після поразки - на еміграції

1865 - народився Денис Січинський, український композитор і хоровий диригент, музично-громадський діяч, педагог.
Організатор і диригент співацьких товариств. Перший професор музики у Галичині

1869 - народився Махатма (Могандус Карамчанд) Ганді, індійський громадський та держаний діяч.
Один із керівників та ідеолог національно-визвольного руху Індії, творець сатьяграха - філософії ненасильства, "батько нації"

Махатма Ганді

1870 - за результатами референдуму, проведеного серед мешканців Рима, місто стало столицею об'єднаної Італії

1871 - народився Корделл Халл, американський державний діяч, відомий як "батько Організації Об'єднаних Націй". Лауреат Нобелівської премії миру 1945 р.

1891 - народився Йосип Бокшай, український художник, заслужений діяч мистецтв УРСР.
Сьогодні - 120 років від його народження

1904 - народився Грем (Генрі) Грін, англійський письменник

1906 - народився Іван Багряний (Лозов'яга, Лозов'ягін), український письменник, поет, публіцист, політичний діяч.
Автор романів "Сад гетсиманський", "Тигролови", повість "Огненне коло".
У 1930-х роках карався за антирадянську діяльність (ув'язнення в Харкові, спецпоселення на Далекому Сході, перебування в катівнях ГПУ). Учасник створення УГВР.
Із 1945 р. - на еміграції в Німеччині. Засновник Української революційної демократичної партії (УРДП, 1948). Редагував газету "Українські вісті", був головою виконавчого органу Української національної ради і заступником президента УНР в екзилі

Іван Багряний

1914 - народився Юрій Левітан, диктор Всесоюзного радіо з 1931 р., диктор Державного комітету СРСР з питань телебачення та радіомовлення.
У роки Великої Вітчизняної війни читав зведення Совінформбюро

1920 - відкрився III з'їзд російського Робітничо-селянського союзу молоді.
Цього дня на форумі з промовою "Завдання спілок молоді" виступив Володимир Ленін, який закликав молодь "вчитися, вчитися і ще раз вчитися", адже "комуністом стати можна лише тоді, коли збагатити свою пам'ять знанням всіх тих багатств, які виробило людство"

1920 - командуючий арміями більшовицького Південного фронту Михайло Фрунзе віддав наказ припинити військові дії проти армії та окремих загонів Нестора Махна

1922 - у Литві введено в обіг національну валюту - літ

1928 - у Мадриді заснована католицька організація "Опус Деї"

1936 - у США відкрито перше після скасування "сухого закону" підприємство з виробництва алкогольних напоїв

1936 - максимальний термін ув'язнення в СРСР підвищено з 10 до 25 років

1939 - у Львові почала виходити газета "Вільна Україна"

1939 - капітуляція польської військово-морської бази Хель, яка трималася з першого дня німецької агресії.
Гітлер провів у Берліні урочистий прийом генералітету з нагоди завершення польської кампанії

1942 - постанова ЦК ВКП(б) про створення нелегального ЦК КП(б)У для керівництва партизанським рухом в Українській РСР.
До його складу входили: М.Гречуха, Л.Корнієць, Д.Коротченко, В.Бегма, І.Гаєвий, А.Зленко, С.Ковпак, П.Кумоньок, О.Сабуров, С.Руднєв, В.Сергієнко, М.Співак, І.Сиромолотний, В.Старченко, Т.Строкач, О.Федоров, Я.Хоменко

1942 - за офіційною версією, 20-річний комуніст Євген Мошков провів перше зібрання керівників груп молоді Краснодона та навколишніх селищ - дата утворення підпільної організації "Молода гвардія"

1943 - радянські війська взяли районні центри Кринички Дніпропетровської області, Михайлівка та Якимівка Запорізької області

1944 - придушення антинацистського Варшавського повстання, яке почалося 1 серпня 1944 р. й забрало більше чверті мільйона життів.
Повстання поляків не отримало підтримки СРСР, оскільки Сталін не бажав відновлення некомуністичної Польщі.
У придушення повстання брали участь зокрема й кілька батальйонів, сформованих німцями з колишніх громадян СРСР (зокрема підрозділи Козачого Стану, 29-ї (російської) дивізії, Східно-мусульманської дивізії та дві сотні Українського легіону самооборони на чолі з Петром Дяченком)

1946 - прем'єра першої "мильної опери" "Далекий пагорб" в американській телемережі "DuMont"

1948 - вийшов перший номер німецького журналу "Der Spiegel"

1958 - Гвінея проголосила незалежність від Франції

1987 - на Першому каналі ЦТ СРСР вперше вийшла в ефір телепрограма "Погляд" ("Взгляд")

1990 - початок "студентської революції на граніті".
У Києві на площі Жовтневої революції майже півтори сотні студентів із різних областей (переважно з Києва, Львова та Дніпропетровської області) розбили намети й невдовзі оголосили голодування з вимогами перевиборів Верховної Ради на багатопартійній основі, відставки комуніста Віталія Масола з посади голови Ради міністрів, непідписання Україною Союзного договору, проходження військової служби тільки в Україні, націоналізації майна КПУ та ЛКСМУ тощо

Епіцентром акції став наметовий табір голодуючих студентів на площі Жовтневої революції

1992 - Валентин Симоненко (доти перший "віце") призначений виконуючим обов'язки прем'єр-міністра України

1999 - у місті Інгулець під Кривим Рогом (Дніпропетровська область) двома вибухами поранена кандидатка в президенти України, лідерка Прогресивної соціалістичної партії Наталя Вітренко; ще одній жінці відірвало ногу.
В організації теракту буде обвинувачено члена Соцпартії Сергія Іванченка.
За однією з версій, вибух організувала адміністрація президента Кучми, аби перед виборами звинуватити в тероризмі кандидата від СПУ Олександра Мороза

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?