17 листопада в історії

9 - народився Тит Флавій Веспасіан, римський імператор, засновник династії Флавіїв

1663 - укладено т. зв. "Батуринські статті" між гетьманом Іваном Брюховецьким та московським урядом, які дещо обмежували гетьманську владу в Україні на користь московського царя

1708 - після винищення гетьманської столиці, Батурина, у місті Глухів, оточеному російськими військами, новим гетьманом "обох боків Дніпра" обрали 62-річного Івана Скоропадського - нібито замість Івана Мазепи, котрий перейшов на бік шведів,.
Скоропадський теж був прихильником Мазепи, але росіяни не мали інших кандидатур

1755 - народився Людовік XVIII, король Франції, який на вимогу переможців Наполеона встановив у країні конституційну монархію

1758 - рішенням російського Сенату заснована Академія трьох найзнатніших мистецтв - закритий навчальний заклад із відділеннями живопису, скульптури та архітектури

1788 - народився Михайло Щепкін, російський і український театральний актор

1790 - народився Август Мебіус, німецький математик і астроном

1796 - померла Катерина II, російська імператриця

1800 - Конгрес США вперше зібрався у Вашингтоні

1804 - у Харкові засновано університет (підтверджувальну грамоту підписав імператор Олександр ІІ).
У цей самий день у Росії також був прийнятий новий університетський статут, що надавав ВНЗ велику автономію

Старий Харків. Університетська вулиця.

1855 - шотландський дослідник Африки Девід Лівінгстон першим із європейців уздрів водоспад на річці Замбезі заввишки 120 м. Відкривач назвав його ім'ям королеви Вікторії

1869 - офіційне відкриття Суецького каналу для судноплавства

Перше судно проходить через Суецький канал.

1880 - перші три британські жінки отримали ступінь бакалавра мистецтва в Лондонському університеті

1913 - через Панамський канал пройшло перше судно

1917 - Марія Діккін заснувала в Лондоні перший притулок для хворих і скалічених тварин

1920 - проголошена Горська автономна радянська соціалістична республіка, до якої увійшли округи: Чеченський, Інгуський (Назранський), Північноосетинський (Владикавказький), Кабардинський, Балкарський, Карачаєвський та Сунженський із козачим населенням

1921 - у селі Малі Міньки поблизу смт Базар на Житомирщині в ході ІІ Зимового походу в бою з радянськими військами (9-та Кримська кавалерійська дивізія, командир Григорій Котовський) зазнала поразки Волинська група Армії УНР під командуванням генерала-хорунжого Юрія Тютюника.
За кілька днів 359 українських вояків, які відмовилися перейти на бік більшовиків, будуть розстріляні

Село Базар Народицького р-ну Житомирської обл. Меморіальний комплекс на честь полеглих українських вояків.

1926 - народився Коте (Константин) Махарадзе, грузинський і радянський актор театру й кіно, режисер, спортивний коментатор

1929 - пленум ЦК ВКП (б) вивів зі складу політбюро Миколу Бухаріна як "застрільника і керівника правих капітулянтів"

1935 - в останній день всесоюзної наради стахановців Йосип Сталін заявив: "Жити стало краще, жити стало веселіше"

Плакат радянських часів.

1938 - постанова Раднаркому і політбюро ЦК ВКП (б) "Про обмеження репресій"

1939 - після студентських демонстрацій протесту нацисти закрили в Празі всі університети, дев'ятьох осіб стратили без суду і слідства, а близько 2000 студентів і викладачів відправили в концтабори.
Такою була відповідь окупантів на антинацистську демонстрацію, що відбулася у Празі в жовтні (тоді один із її учасників був убитий агентами таємної поліції, а студент-медик Ян Оплетал отримав смертельні поранення й був похований 15 листопада).
У 1941 р. Міжнародна студентська рада в Лондоні ухвалила рішення вважати 17 листопада Міжнародним днем студента у пам'ять про ті празькі події

1941 - в СРСР вийшов наказ ставки головнокомандувача № 0428 "...Руйнувати і спалювати вщент усі населені пункти в тилу німецьких військ"

1948 - крейсер "Аврора" в Ленінграді став на вічну стоянку біля набережної на Великій Невці

 "Аврора" вже 62 роки на приколі.

1953 - відкрито доступ публіки в мавзолей Леніна-Сталіна у Москві

1960 - відкриття Університету дружби народів ім. Патріса Лумумби в Москві

1962 - в СРСР вийшов друком черговий номер журналу "Новый мир", в якому опублікована повість "Один день Івана Денисовича". Країна вперше дізналася ім'я письменника Олександра Солженіцина

1969 - у Гельсінкі почалися радянсько-американські переговори щодо обмеження стратегічних озброєнь

1970 - космічна станція "Луна-17" здійснила м'яку посадку на поверхню Місяця в районі Моря Дощів; у подорож по поверхні супутника Землі відправився "Лунохід-1"

 "Лунохід-1".

1973 - військова хунта Греції придушила повстання студентів Політехнічного університету в Афінах, що тривало з 14 листопада.
Студенти забарикадувалися у виші й транслювали на місто відозви про боротьбу проти диктатури. Політех штурмували танками. За офіційними даними, ніхто не був убитий, лише кілька людей поранені. за неофіційними - 24 жертви і сотні поранених.
Після цього по всій країні на тиждень запровадили воєнний стан, комендантську голину, розпустили 28 студентських організацій

Мітинг і штурм Афінського політеху, знятий бельгійським журналістом (прорив танком брами - на 2:15).

1978 - Радянський Союз повідомив про успішне випробування нейтронної бомби

1988 - Беназір Бхутто обрана прем'єр-міністром Пакистану. Вона стала першою жінкою - лідером мусульманської держави

1988 - у Баку на площі Леніна (нині площа Свободи) почалися перші безстрокові масові мітинги протесту проти політики Москви відносно нагірнокарабахського конфлікту. Прозвучали заклики до виходу Азербайджану зі складу СРСР

1989 - поліція розігнала студентську демонстрацію в Празі, приурочену до 50-річчя протестів проти гітлерівської окупації 1939 р.
Із цього фактично почалася "оксамитова революція", що повалила комуністичну владу в Чехословаччині

1990 - у Києві в готелі "Україна" (нині "Прем'єр-палас") правоохоронці зі скандалом арештували Степана Хмару - народного депутата з опозиційної Народної ради.
Члена парламенту, вже позбавленого депутатської недоторканності, звинуватили в побитті 7 листопада полковника міліції, провокатора Григор'єва

1993 - судді з 11 країн зібралися на перше засідання Міжнародного трибуналу у справах колишньої Югославії. Воно стало першим зібранням подібного роду з часів судових процесів у Нюрнберзі та Токіо після ІІ Світової війни

1997 - бойовики єгипетського угруповання ісламістів "Аль-Гамаа аль-Ісламія" вбили 58 іноземних туристів та чотирьох єгиптян, які оглядали храм цариці Хатшепсут у Луксорі

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.