31 липня в історії

30 до н.е. -  битва при Александрії: війська Октавіана завдали поразки Марку Антонію.
Коли Октавіан з'явився біля воріт Александрії, Антоній із кінним загоном відбив першу атаку. Однак після поразки піхоти і зради кіннотників та єгипетського флоту він відмовився від боротьби і замкнувся в місті.
Отримавши наступного дня неправдиву звістку про те, що Клеопатра покінчила із собою, Антоній наклав на себе руки - кинувся на свій меч

904 - араби захопили Салоніки, друге за величиною місто Візантійської імперії

1498 - третя експедиція Колумба відкрила острів Тринідад

1815 - під час демонстрації паровоза "Механічний мандрівник" в Англії на ньому вибухнув котел. Загинуло, за різними даними, від 13 до 16 осіб.
Офіційно це була найперша залізнична катастрофа. Паровоз, який рухався завдяки двом механічним "ногам", що відштовхувалися від колій. розвивав швидкість не більше 5 км/год

Так виглядав "Механічний мандрівник",
він же "Паровоз, що крокує"

1837 - закладено будинок (Червоний корпус) Київського університету

1914 - у Росії почато загальну мобілізацію у зв'язку з нападом Австро-Угорщини на Сербію

1914 - народився Луї Де Фюнес, французький кіноактор-комік, режисер і продюсер

1918 - гетьман Павло Скоропадський затвердив ухвалений Радою міністрів закон "Про відновлення скарбової горілчаної монополії".
Цей акт регулював кількість виробництва горілки, встановлював контроль над продажем, визначав асигнування 10 тисяч карбованців на ремонт будинків і влаштування державних горілчаних складів.
Рада міністрів Української Держави ухвалила закон про заснування в Київському, Одеському та Харківському університетах кафедр української мови, української літератури, української історії та українського права; кафедр української мови та української історії в Ніжинському історико-філологічному інституті

1919 - біла Добровольча армія Денікіна зайняла Полтаву, вигнавши з міста більшовиків

1919 - установчі національні збори у Веймарі прийняли нову конституцію Німеччини.
Країна стала республікою, у якій президент призначав рейсхканцлера і міністрів, був верховним головнокомандувачем, мав право розпускати рейхстаг і призначати нові вибори.
Першим президентом став соціал-демократ Фрідріх Еберт.
Веймарська республіка існувала до 1933 р.

1920 - більшовики в Мінську ухвалили "Декларацію про проголошення незалежності Білоруської РСР"

1924 - польський уряд заборонив використовувати українську мову в державних установах Галичини

1932 - на виборах у Німеччині впереше перемогла нацистська НСДАП - із результатом 38%

1937 - у результаті масової операції НКВС заарештовані тисячі жителів Чечні

1938 - почалася радянсько-японська битва на озері Хасан.
Цього дня японські війська, здійснивши нову атаку, зайняли сопки Безіменна та Заозерна

1941 - війська 5-ї армії Південно-Західного фронту почали відступ із Коростенського укріпрайону.
Також радянські війська залишили районні центри Васильків Київської області і Тишківка Кіровоградської області

1943 - нацисти ліквідували єврейський робочий табір у Тернополі, близько 300 жертв

1944 - загинув французький письменник і льотчик Антуан Де Сент-Екзюпері (був збитий німецьким пілотом над Середземним морем, вилетівши з Корсики з розвідувальною місією)

1948 - в Москві почалася сесія ВАСГНІЛ (Всесоюзної академії сільгоспнаук), яка стала кульмінацією у розгромі радянської генетики

1956 - ЦК КПРС прийняв постанову про розвиток житлового будівництва у СРСР (початок будівництва "хрущовок")

1961 - до Ізраїлю прибув мільйонний іммігрант

1965 - у Великій Британії заборонено рекламу сигарет по телебаченню

1966 - у Великій Британії скасовано міністерство у справах колоній

1971 - уперше людина проїхала по Місяцю на спеціальному модулі Lunar Rover Vehicle.
Місяцемобілем керували американці Девід Скотт та Джеймс Ірвін у рамках місії космічного корабля "Аполлон-15"

Джеймс Ірвін біля місячного "ровера"

1991 - підписання радянсько-американського Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО-1, "Старт-1").
Угодою передбачалося, що протягом семи років після набуття нею чинності обидві сторони скоротять кількість своїх ядерних боєзарядів до 6000 одиниць.
На момент підписання договору Радянський Союз мав 10 271 ядерний боєзаряд, США - 10 371

1994 - останній, 17-й, світовий рекорд Сергія Бубки на відкритих стадіонах, досі не побитий: у Сестрієре (Італія) радянський український стрибун із жердиною подолав планку на висоті 6 м 14 см

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.