21 серпня в історії

1192 - встановлення системи сьогунату в Японії: сьогуном ("командувачем") став Мінамото но Йорімото.
Сьогунат, за якого реальну владу мав не імператор, а правителі-сьогуни, зберігався аж до періоду Мейдзі (1868 р.)

1652 - син гетьмана Богдана Хмельницького Тиміш одружився з дочкою молдавського правителя Василя Лупула, що стало приводом для відновлення союзу України й Молдавії

1698 - народився Джузеппе Гварнері, італійський майстер смичкових інструментів

1877 - почалася п'ятимісячна оборона перевалу Шипка в Болгарії силами російсько-болгарських військ проти турецької армії Сулеймана-паші

1886 - скинуто болгарського царя Александра Баттенберга

1901 - народився Леонід Корнієць, український політичний і державний діяч, голова Раднаркому УРСР у вересні 1939 - лютому 1944 рр. Перед тим був головою президії Верховної Ради УРСР

1902 - засновано "Кадиллак", відділення концерну "Дженерал моторз", що спеціалізується на випуску легкових автомобілів класу "люкс"

1911 - із Лувра викрадено портрет Мони Лізи роботи Леонардо да Вінчі.
Через два роки картина випадково була виявлена у Флоренції. Затриманий пізніше викрадач на ім'я Вінченцо Перуджа пояснив скоєне бажанням відновити справедливість, повернувши Італії вкрадений Наполеоном I шедевр

1914 - російський льотчик Ян Нагурський на літаку "Фарман" здійснив перший у світі політ в Арктику (в пошуку зниклої полярної експедиції Русанова)

1919 - у віці 48 років на станції Славута несподівано помер Василь Боженко - український більшовицький командир часів громадянської війни (за однією з версій, був знищений за наказом вищого командування Червоної армії з політичних мотивів

1923 - в СРСР створено Держплан (тоді - Державна комісія з планування при Раді праці й оборони)

1924 - місто Бахмут перейменовано в Артемівськ (нині - Донецька область)

1932 - у Венеції закінчився перший міжнародний кінофестиваль (тривав із 6 серпня)

1937 - СРСР і Китай підписали договір про ненапад

1937 - у СРСР страчені лідери компартії Польщі

1940 - у Мексиці помер Лев Троцький, російський діяч міжнародного комуністичного революційного руху (віл травми голови, завданої напередодні уларом льодоруба Рамоном Меркадером)

1941 - під натиском німців радянські війська залишили районні центри Верхньодніпровськ Дніпропетровської області; Нові Шепеличі, Ржищів Київської області; Очаків Миколаївської області

1942 - у Мурованих Курилівцях Вінницької області страчено 2314 євреїв, у Яришеві - 595

1943 - Раднарком СРСР і ЦК ВКП(б) прийняли ухвалу "Про невідкладні заходи з відновлення господарства в районах, визволених від німецької окупації".
В СРСР створено систему спеціалізованих воєнних суворовських училищ

1944 - у Думбартон-Оксі відкрилася конференція представників США, СРСР і Великої Британії з питання про створення міжнародної організації безпеки.
Ця міжнародна нарада підготувала пропозиції, що лягли в основу статуту Організації Об'єднаних Націй

1945 - США перервали поставки в СРСР за ленд-лізом

1957 - в СРСР відбувся перший успішний запуск міжконтинентальної балістичної ракети Р-7 конструкції Сергія Корольова з двигунами Валентина Глушка

1959 - Гавайї отримали статус 50-го штату США

1965 - в англійському футболі вперше дозволили заміни в ході матчу

1965 - Румунія проголошена соціалістичною державою

1968 - указом президії Верховної Ради СРСР Харківську область нагороджено орденом Леніна

1968 - у ніч на 21 серпня країни Варшавського договору ввели війська в Чехословаччину для придушення "Празької весни".
Із Польщі був введений радянсько-польський контингент військ по напрямках Яблунець, Острава, Оломоуц і Жиліна; з НДР - радянський контингент військ за напрямками Прага, Хомутов, Пльзень, Карлові Вари, з Угорщини входила радянсько-угорсько-болгарське угруповання за напрямками Братислава, Тренчин, Банська-Бистриця та ін.
Чехословацька армія не чинила опору.
Вторгнення сталося напередодні з'їзду Комуністичної партії Чехословаччини, на якому, як очікувалося, реформи повинні були отримати рішучу підтримку.
Цього дня на знак протесту проти вторгнення на територію ЧССР група чехословацьких фахівців, що працювала в локомотивному депо станції Київ-Пасажирський, відмовились від роботи

1981 - учені вперше повідомили про загрозу глобального потепління на Землі

1985 - на полі харківського стадіону "Металіст" на 64-й хвилині матчу проти господарів нападник київського "Динамо" Олег Блохін зрівняв рахунок - 2:2.  Це був його 200-й м'яч у чемпіонатах СРСР

1991 - серпневий путч: у ніч на 21 серпня танкові підрозділи, контрольовані ГКЧП, здійснювали маневри в районі Білого дому в Москві (будівлі Верховної Ради РРФСР).
Відбулися зіткнення прихильників Бориса Єльцина з військовою колоною в тунелі під Новим Арбатом. Під траками бронетехніки загинули маніфестанти Дмитро Комар, Ілля Кричевський та Володимир Усов (згодом їм присвоять звання героїв Радянського Союзу посмертно).

 


Група "Альфа" відмовилася брати штурмом Білий дім. О 5-й годині ранку маршал Дмитро Язов віддав наказ про виведення військ із Москви.
Сесія Верховної Ради РРФСР під головуванням Руслана Хасбулатова ухвалила заяви, що засудили ГКЧП.
Віце-президент Росії Олександр Руцькой і прем'єр-міністр Іван Силаєв вилетіли у Форос до заблокованого там президента СРСР Михайла Горбачова. Іншим літаком до Криму вилетіли деякі члени ГКЧП, намагаючись отримати прощення. Горбачов відмовився їх приймати.
У Києві відбувся мітинг протесту, організований парламентською опозицією і коаліцією демократичних партій республіки. Учасники мітингу засудили організаторів і прихильників державного перевороту, прийняли резолюцію з вимогами до Верховної Ради УРСР добитися визнання незалежності України зарубіжними державами, налагодити з ними дипломатичні відносини

1991 - Латвія оголосила про фактичне відновлення незалежності: ухвалення конституційного закону "Про державний статус Латвійської Республіки"

1995 - у Лондоні підписано документи про передачу Україні британської антарктичної станції "Фарадей"

1996 - засновано відзнаку президента України - орден "За мужність"

1996 - після реконструкції відкрився Палац "Україна"; у ньому почав роботу ІІ Всесвітній форум українців, на який прибули делегати й гості з 45 країн світу

1999 - у Софії підірвали мавзолей, де до 1990 р. лежало тіло комуністичного лідера Георгія Димитрова.
Мавзолей у результаті двох вибухів зруйнували не цілком - його дорозбирали ще протягом кількох днів

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.