Спецпроект

У Львові виставили нові документи про митрополита Шептицького

У вівторок у Львівському історичному архіві вперше були представлені численні документи про життя та діяльність митрополита УГКЦ Андрея Шептицького. Виставка, присвячена 145-річчю від дня його народження і 66-ї річниці від дня вічного спочинку.

 

 
Це - третя виставка, організована Центральним державним історичним архівом України у Львові за останні 19 років. І щоразу вперше експонуються нові документи. Тільки особовий фонд митрополита Андрея Шептицького, який зберігається у львівському архіві, налічує понад 1200 справ, ще чимало матеріалів складають церковні фонди.

Для експозиції виставки надали документи Івано-Франківський та Львівський обласні архіви.

Експозиція розповідає про родинне життя Шептицьких, покликання митрополита, його церковна діяльність, відновлення ним монаших чинів, піднесення рівня семінарій та створення Богословської академії у Львові, просвітницько-культурна, меценатська, пасторська-богословська діяльність, а також останні роки життя.

Під час першої виставки, присвяченій митрополитові Шептицькому на початку 90-х,  працівники архіву не мали доступу до більшості справ.

В експозиції виставлені герби, починаючи від Києво-Галицького митрополита Атаназія Шептицького і до митрополита Андрея, фотографії батьків Софії та Івана Шептицьких, семи братів митрополита, маєтку у Прилбичах, де 29 липня 1865 року народився Роман, майбутній митрополит.

Сам митрополит Андрей Шептицький приділяв у житті дуже важливе значення документам та їхньому збереженню для історії. При митрополії УГКЦ він створив архів, у якому працювали відомі історики та архівісти.

Зібраний митрополитом за життя архів тричі зазнавав руйнівних випробувань: у роки Першої Світової війни, коли був знищений родинний архів у Прилбичах, а це герби, стародавні рукописи, бібліотека, картини, ікони. З 1918 року родина знову старалась відновити свої архіви, але і його спіткала гірка доля: більшовики у 1939 знищили матеріали.

1 листопада 1944 року митрополит Андрей відійшов у вічний світ, за кілька місяців заарештували греко-католицьких владик. Архівні документи, які митрополиту вдалося зберегти, радянська влада викинула на подвір'я Собору Юра, а потім перевезла для переробки.

Однак якийсь чиновник зрозумів, що їх не можна нищити, і працівники архіву, по суті з-під ножів, витягували документи. Частина їх потрапила до історичного архіву у Львові, частина у Київ. Зберігаються родинні архівні матеріали і в Санкт-Петербурзі, які потрапили туди в роки Першої Світової війни.

Виставка демонструватиметься протягом місяця, а потім копії документів архів передасть на постійну експозицію до церкви у Прилбичі, родинне село Шептицьких.

Джерело: Радіо Свобода

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.