Спецпроект

Для більшості центральних українських каналів День жалоби не став трауром

Особливо обурює відсутність відповідного траурного символу на державному телеканалі. Георгіївську стрічку Перший національний тримав на своєму логотипі цілий місяць.

 

Для більшості центральних українських каналів День жалоби не став трауром.

До такого висновку спонукає телевізійна картинка та програмне наповнення ефіру, за яким у День пам'яті жертв Голодомору стежив дніпропетровський читач ІП Олексій Мазур.

Перший національний, ICTV, "Інтер", "Тоніс", СТБ, ТРК "Україна", НТН, К-1,  "ТЕТ", "1+1" вочевидь вирішили зайвою і непотрібною справою розміщувати під час трансляції на своїх логотипах траурну стрічку чи свічу пам'яті.

На цих каналах українському глядачеві ніщо не нагадує про трагічну дату. Все, як у звичайні дні. Те ж саме стосується і програм передач більшості з названих телемовників.

Особливо обурює відсутність відповідного траурного символу на державному телеканалі. Георгіївську стрічку Перший національний тримав на своєму логотипі цілий місяць. А от розмістити бодай на один день чорну стрічку на знак пам'яті за мільйонами замордованих голодом співвітчизників - зась. Мабуть, принципово.

"Перший інформаційний" постійно транслює ролики-нагадування про День скорботи і проводить спеціальний телемарафон, присвячений Голодомору. Ця тема постійно присутня у випусках новин, на столі ведучого горить свічка.

5 канал змінив колір логотипу - в цей день він став чорним.

ТВі теж змінив логотип, прибравши звідти яскраві фарби.  На каналі йдуть соціальні ролики, які нагадують про трагедію.

День жалоби також позначено на логотипі Нового.

Свічку пам'яті розмістив y кадрі і музичний канал М-1.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.