Спецпроект

Янукович погрожує суворим покаранням за маніпуляції з культурною спадщиною

Крім того, президент вважає за необхідне закріпити на законодавчому рівні охоронний статус територій, що знаходяться у списку світової спадщини ЮНЕСКО та їхніх буферних зон.

Президент України Віктор Янукович попереджає про відповідальність за маніпуляції з об'єктами культурної спадщини і заявляє про необхідність законодавчого закріплення охоронного статусу територій, що знаходяться у списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Я буду вимагати суворого покарання за протиправні дії, маніпуляції об'єктами культурної спадщини. Ми зараз цю роботу проводимо разом з правоохоронними органами. І я хочу застерегти всіх - про це говорю публічно - у кого є такі плани на майбутнє", - сказав він на засіданні Гуманітарного ради при президенті України в середу в Києві.

Про сутички під час візиту в Україну міжнародних експертів ЮНЕСКО читайте тут

Глава держави звернув увагу, що в рамках адміністративної реформи необхідно усунути існуючу в цій сфері "розпорошеність" повноважень та фінансових ресурсів, відсутність координації у діях чиновників.

На думку В. Януковича, це негативно впливає на збереження культурної спадщини, історико-культурних заповідників, музейних колекцій.

Крім того, президент вважає за необхідне закріпити на законодавчому рівні охоронний статус територій, що знаходяться у списку світової спадщини ЮНЕСКО та їхніх буферних зон, передбачити створення при таких територіях Наглядових рад з числа представників органів влади, державних структур з охорони культурної спадщини, громадськості, міжнародних експертів ЮНЕСКО.

Глава держави також наполягає на введенні мораторію на будівництво в межах буферних зон об'єктів культурної спадщини.

Про те, що хочуть побудувати в історичному серці Києва, читайте у розділі "Блогосфера"

В. Янукович також запропонував підготувати і внести найближчим часом на розгляд парламенту законопроект про внесення змін до Закону про охорону культурної спадщини, передбачивши в ньому статус об'єктів зі списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Довідка "Історичної Правди": Україна у Світовій спадщині представлена п'ятьма об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.