Спецпроект

Янукович погрожує суворим покаранням за маніпуляції з культурною спадщиною

Крім того, президент вважає за необхідне закріпити на законодавчому рівні охоронний статус територій, що знаходяться у списку світової спадщини ЮНЕСКО та їхніх буферних зон.

Президент України Віктор Янукович попереджає про відповідальність за маніпуляції з об'єктами культурної спадщини і заявляє про необхідність законодавчого закріплення охоронного статусу територій, що знаходяться у списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Я буду вимагати суворого покарання за протиправні дії, маніпуляції об'єктами культурної спадщини. Ми зараз цю роботу проводимо разом з правоохоронними органами. І я хочу застерегти всіх - про це говорю публічно - у кого є такі плани на майбутнє", - сказав він на засіданні Гуманітарного ради при президенті України в середу в Києві.

Про сутички під час візиту в Україну міжнародних експертів ЮНЕСКО читайте тут

Глава держави звернув увагу, що в рамках адміністративної реформи необхідно усунути існуючу в цій сфері "розпорошеність" повноважень та фінансових ресурсів, відсутність координації у діях чиновників.

На думку В. Януковича, це негативно впливає на збереження культурної спадщини, історико-культурних заповідників, музейних колекцій.

Крім того, президент вважає за необхідне закріпити на законодавчому рівні охоронний статус територій, що знаходяться у списку світової спадщини ЮНЕСКО та їхніх буферних зон, передбачити створення при таких територіях Наглядових рад з числа представників органів влади, державних структур з охорони культурної спадщини, громадськості, міжнародних експертів ЮНЕСКО.

Глава держави також наполягає на введенні мораторію на будівництво в межах буферних зон об'єктів культурної спадщини.

Про те, що хочуть побудувати в історичному серці Києва, читайте у розділі "Блогосфера"

В. Янукович також запропонував підготувати і внести найближчим часом на розгляд парламенту законопроект про внесення змін до Закону про охорону культурної спадщини, передбачивши в ньому статус об'єктів зі списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Довідка "Історичної Правди": Україна у Світовій спадщині представлена п'ятьма об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.