Спецпроект

Візит чиновників ЮНЕСКО супроводжувався бійкою

Охорона Лаври не пустила телеканали до міжнародних експертів, а Нацкомісія у справах ЮНЕСКО сплутала скандального забудовника з громадськістю?

Сьогодні в приміщенні Держкультспадщини відбулася зустріч Франческо Бандаріна, директора Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з представниками громадських ініціатив , котрі борються за збереження культурно-історичної спадщини Києва.

Зустріч відбувалась у приміщенні Держкультспадщини, що знаходиться на території Лаври. Охорона Лаври не пустила на територію заповідника журналістів провідних телеканалів, посилаючись на наказ керівництва заповідника.

Також туди не потрапили ряд активістів, які борються з незаконними забудовами у буферних зонах Софії та Лаври. На воротах навіть відбулось фізичне протистояння активістів з охороною.

Під час зустрічі представники громадськості представили пану Бандаріну існуючі проблеми з забудовою буферної зони Софії та Лаври, а також передали звернення до ЮНЕСКО з переліком проблемних забудов в буферних зонах, фотоматеріали тощо.

Багатьох учасників зустрічі експертів ЮНЕСКО з громадськістю здивувала присутність там представника компанії-забудовника "Інвестиційного-Будівельна Група" (ІБГ) Костянтина  Дуброва, повідомляє громадянська ініціатива "Збережи Старий Київ".

ІБГ відома своїм скандальним будівництвом на вулиці Гончара 17-23, у двох кроках од Софійського собору, на території буферної зони Софійського заповідника. В планах компанії - звести будівлю значну вищу за сам собор.

Активісти ЗСК повідомляють, що на зустрічі також був присутній представник партії "Молода Україна" Ярослав Черних.

Черних та Дубров зробили невдалу спробу видати себе за представників громадськості, а також звинуватити присутніх активістів у проплаченості їхніх протестів.

Оскільки організаторами зустрічі виступили Нацкомісія з питань ЮНЕСКО, а також Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник і формуванням списку запрошених займаються саме вони, то виникає підозра, що українські чиновники лобіюють інтереси забудовника буферної зони Софії, зазначає ЗСК.

Бандарін повідомив, що наступного тижня в Києві перебуватиме моніторингова місія експертів ЮНЕСКО, котра збиратиме дані для підготовки звіту про стан забудови історичного центру Києва.

Директор Центру всесвітньої спадщини заявив, що ЮНЕСКО є міжнародною організацією, яка може давати лише рекомендації та своє бачення щодо питань збереження культурної спадщини, проте для безпосереднього вирішення проблем треба злагоджена робота влади конкретної країни та місцевої громадськості.

Банадрін підкреслив, що ЮНЕСКО має своє бачення і, на його переконання, деякі будівництва в історичному центрі Києва виходять за межі прийнятного. Зокрема - готель "Хаятт" на Софійській площі.

Експерт визнав, що ЮНЕСКО треба було втрутитися раніше, щоб посприяти зупиненню цього будівництва.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.