Спецпроект

Бельгійський дослідник каже, що розгадав таємницю скарбів тамплієрів

Бельгійський філолог Руді Камбіо, що спеціалізується на середньовічній літературі, стверджує, що скарби лицарського ордену тамплієрів можуть зберігатися в Бельгії, в містечку Водек в провінції Ено.

Бельгійський філолог Руді Камбіо, що спеціалізується на середньовічній літературі, стверджує, що скарби лицарського ордену тамплієрів можуть зберігатися в Бельгії, в містечку Водек в провінції Ено.

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на брюссельську газету "Суар".

Згідно з публікацією, валлонський міністр історичної та культурної спадщини Бенуа Лютжен дав вказівку своїм співробітникам бути готовими до організації археологічних розкопок у цій місцевості, яку називають у Валлонії Країною пагорбів.

На висновки про поховання скарбів хрестоносців в Ено дослідник старовинних текстів вийшов випадково.

Він задався метою довести, що знамениті "Пророцтва магістра Мішеля Нострадамуса", або "Центурії", не можуть належати перу прованського лікаря, алхіміка і астролога.

На думку Камбіо, твір, авторство якого нібито приписав собі Нострадамус, не міг бути написаний в середині XVI століття.

Він, згідно з його висновками, належить перу пікардійського ерудита і написаний двома століттями раніше.

Камбіо знайшов у тексті пікардійські і фламандські слова, які, як він стверджує, не міг вживати прованський автор XVI століття. Ймовірний плагіатор відредагував текст, але, на думку філолога, не зміг приховати всіх слідів істинного авторства.

Подальші дослідження привели Камбіо до висновку, що справжнім автором тексту є Ів де Лессін, 15-й абат Цистерцианського абатства Камброн, заснованого в 1148 році монахами-посланцями Святого Бернара і яке розташовувався між сучасними бельгійськими містами Монс і Ат.

Філолог вважає, що Нострадамус під час паломництва в Камброн заволодів текстом де Лессіна.

Бельгійський дослідник побачив у закодованому, як нерідко бувало у середньовічних авторів, тексті вказівку на сім маршрутів, які ведуть до скарбу, захованого нібито за дорученням магістра Жака де Моле тамплієрами в 21 бочці у зв'язку зі знищенням ордена в 1307 році французьким королем Філіппом Красивим.

Одним із цих маршрутів скористалися тамплієри для доставки своїх скарбів, а інші шість призначені для того, щоб майбутній лідер відродженого ордена, іменований у "Центуріях" Очікуваним, міг з цього тексту визначити місце скарбу.

Камбіо стверджує, що знайшов це місце за деталями маршрутів. 

"Скарб тамплієрів", в якому нібито зберігаються золото і коштовності, предмети культу, реліквії й архіви, необхідний для відновлення діяльності ордену, оточений легендами і чутками.

Різні дослідники та авантюристи намагалися визначити його місцезнаходження протягом століть. Цьому скарбу присвячено кілька сторінок скандальної книги Майкла Бейджента, Річарда Лі, Генрі Лінкольна "Свята кров і Святий грааль", яка надихнула письменника Дена Брауна на створення "Коду да Вінчі".

Загадковості відкриття Камбіо додає той факт, що передбачуване місцезнаходження скарбу виявилося точно в місці, де сім'я Камбіо проживає з XIII століття, і це змушувало філолога кілька разів починати дослідження з нуля, не довіряючи такому збігу.

Автор "Суар" питає: "Чи покажуть одного разу розкопки, що 66-річний Руді Камбіо - і є той самий Очікуваний з "Центурій"?

Сам дослідник у відповідь на це стверджує, що його "єдиною метою є віддати належне пам'яті Іва де Лессіна, чий головний твір присвоїв собі самозванець".

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.