Спецпроект

Україна і Росія спільно вшанують Гагаріна і Булгакова

Україна і Росія мають намір провести спільні заходи, присвячені 50-річчю від дня польоту в космос Юрія Гагаріна та 120-річчю від дня народження письменника Михайла Булгакова.

Про це сказано в дорученні президента, повідомляють Українські новини.

Президент Віктор Янукович доручив міністру закордонних справ Костянтину Грищенку, міністру освіти Дмитру Табачнику та голові Державного космічного агентства Юрію Алексєєву до липня забезпечити проведення спільних з Росією заходів щодо святкування 50-річчя польоту Гагаріна у космос.

Міністру фінансів Федору Ярошенку доручено до березня відпрацювати питання фінансування заходів, які будуть проводитися в Україні у зв'язку із цією датою.

Також Янукович доручив Грищенку, Табачнику та міністру культури Михайлу Кулиняку до березня погодити з російською стороною план проведення спільних заходів щодо святкування 120-річчя від дня народження Булгакова.

Як відомо, до 50-річчя польоту в космос Гагаріна у Росії випустять зібрання розсекречених документів, присвячених цій події.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".