Спецпроект

На Дніпропетровщині хочуть створити козацький музей - як на Хортиці

Громадські організації ГРАД та Інститут Суспільних Досліджень (ІСД) ініціюють створення музейно-туристичного історико-археологічного комплексу "Стара Самарь - Новобогородицька фортеця" на зразок комплексу "Запорізька Січ" на острові Хортиця.

Відповідне звернення разом із проектом обласної програми направлене губернатору Дніпропетровщини Олександру Вілкулу.

У проекті програми запропоновано створити на території пам'ятки національного значення "Новобогородицька фортеця" чотири музеї з номінальним підпорядкуванням Дніпропетровському історичному музею ім. Яворницького.

Окремим пунктом - питання про відтворення і розміщення на території пам'ятки будинку Мазепи, воєводського будинку, ратуші, кузні та етнографічного комплексу.

Окрема увага - проведенню археологічних досліджень, які дозволять продовжити вивченння унікального історичного об'єкта, а також поповнити музейні експозиції цінними знахідками.

Громадські організації просять обласну владу сприяти створенню комплексу "Стара Самарь - Новобогородицька фортеця" і ухвалити відповідну програму. Проектом передбачено, що окрім бюджетних коштів на реалізацію програми ГРАД та ІСД залучатимуть спонсорські кошти.

ДОВІДКА: Стара Самарь є пам'яткою козацької доби (XV - XVIII століття). Новобогородицька (Богородицька) фортеця збудована у 1668 році на території, що відповідає сучасному Самарському району м. Дніпропетровська.

З нею пов'язані діяльність гетьманів Івана Мазепи, Петра Іваненка (Петрика), війни з Кримським ханством та Османською імперією.

Унікальність Старої Самарі полягає в тому, що це єдине велике поселення козацької доби в Степовій Україні, яке без істотного руйнування збереглося до наших днів і є надзвичайно перспективним для наукового вивчення, реконструкції та туристичного використання.

У 2001 році постановою Кабміну цей об'єкт під назвою "Новобогородицька фортеця" визначено пам'яткою історії національного значення. З цього ж року на території Старої Самарі почалися археологічні дослідження. Але через брак фінансування роботи велися повільними темпами.

В той же час активізуються спроби привласнення землі та ведення господарської діяльності на території пам'ятки. До цього часу вона не включена до жодної міської чи обласної програми.

ІСД з 2007 року опікується пам'яткою "Новобогородицька фортеця" та ініціював надання території пам'ятки статусу історико-археологічного заповідника, щоби зберегти її від негативного впливу людської діяльності.

ІСД фінансує діяльність Науково-дослідної лабораторії археології Придніпров'я. На 1686 квадратних метрах дослідженої території виявлено понад 10 тисяч артефактів. ГРАД та ІСД спільно з козацькими організаціями проводять мистецькі та фольклорно-етнографічні фестивалі на Старій Самарі, щоби підвищити інтерес громадськості до цього унікального об'єкта.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.