Спецпроект

На Дніпропетровщині хочуть створити козацький музей - як на Хортиці

Громадські організації ГРАД та Інститут Суспільних Досліджень (ІСД) ініціюють створення музейно-туристичного історико-археологічного комплексу "Стара Самарь - Новобогородицька фортеця" на зразок комплексу "Запорізька Січ" на острові Хортиця.

Відповідне звернення разом із проектом обласної програми направлене губернатору Дніпропетровщини Олександру Вілкулу.

У проекті програми запропоновано створити на території пам'ятки національного значення "Новобогородицька фортеця" чотири музеї з номінальним підпорядкуванням Дніпропетровському історичному музею ім. Яворницького.

Окремим пунктом - питання про відтворення і розміщення на території пам'ятки будинку Мазепи, воєводського будинку, ратуші, кузні та етнографічного комплексу.

Окрема увага - проведенню археологічних досліджень, які дозволять продовжити вивченння унікального історичного об'єкта, а також поповнити музейні експозиції цінними знахідками.

Громадські організації просять обласну владу сприяти створенню комплексу "Стара Самарь - Новобогородицька фортеця" і ухвалити відповідну програму. Проектом передбачено, що окрім бюджетних коштів на реалізацію програми ГРАД та ІСД залучатимуть спонсорські кошти.

ДОВІДКА: Стара Самарь є пам'яткою козацької доби (XV - XVIII століття). Новобогородицька (Богородицька) фортеця збудована у 1668 році на території, що відповідає сучасному Самарському району м. Дніпропетровська.

З нею пов'язані діяльність гетьманів Івана Мазепи, Петра Іваненка (Петрика), війни з Кримським ханством та Османською імперією.

Унікальність Старої Самарі полягає в тому, що це єдине велике поселення козацької доби в Степовій Україні, яке без істотного руйнування збереглося до наших днів і є надзвичайно перспективним для наукового вивчення, реконструкції та туристичного використання.

У 2001 році постановою Кабміну цей об'єкт під назвою "Новобогородицька фортеця" визначено пам'яткою історії національного значення. З цього ж року на території Старої Самарі почалися археологічні дослідження. Але через брак фінансування роботи велися повільними темпами.

В той же час активізуються спроби привласнення землі та ведення господарської діяльності на території пам'ятки. До цього часу вона не включена до жодної міської чи обласної програми.

ІСД з 2007 року опікується пам'яткою "Новобогородицька фортеця" та ініціював надання території пам'ятки статусу історико-археологічного заповідника, щоби зберегти її від негативного впливу людської діяльності.

ІСД фінансує діяльність Науково-дослідної лабораторії археології Придніпров'я. На 1686 квадратних метрах дослідженої території виявлено понад 10 тисяч артефактів. ГРАД та ІСД спільно з козацькими організаціями проводять мистецькі та фольклорно-етнографічні фестивалі на Старій Самарі, щоби підвищити інтерес громадськості до цього унікального об'єкта.

Січневе повстання 1863 року на Київщині, Волині й Поділлі

"Проблема польсько-українського історичного діалогу роками полягала в тому, що ми зосереджуємося на тому, що криваво нас розділяє. Історична політика між двома державами повинна полягати у пошуках того, що нас об'єднує", - Роберт Чижевський.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.