Спецпроект

У Львові провели урок про першу радянську окупацію Галичини

Міська влада Львова ініціювала проведення уроку пам'яті "Перша радянська окупація Західної України (1939-1941рр.)". Першими слухачами стали учні ліцею імені Героїв Крут.

Організаторами заходу є громадська організація "Західноукраїнський центр історичних досліджень" спільно з управлінням культури Львівської міської ради та ГО "Самопоміч" - останню до обрання на посаду міського голови очолював чинний мер Андрій Садовий.

Під час уроку ліцеїсти поспілкувалися з офіцером польської армії Теодором Фуртою та переглянули документальний фільм "Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939-1941" .

Як повідомляє Zaxid.net, наступний показ фільму відбудеться у класичній гімназії при ЛНУ ім. Івана Франка, Львівській лінгвістичній гімназії та у школах Львова №90, №36, №42. Також заплановано повторний показ фільму в Національному університеті "Львівська Політехніка".

"Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939-1941" - це перший фільм в Україні, знятий про цей історичний період. Стрічку створено в форматі "Discovery" на основі архівних документів, матеріалів і спогадів очевидців подій представників українського, польського і єврейського народів довоєнної Галичини.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.