Слідчий комітет РФ порушив справу проти литовських суддів за вирок Язову

Слідчий комітет Російської Федерації порушив кримінальну справу проти суддів Вільнюського окружного суду, який заочно засудив колишнього міністра оборони СРСР Дмитра Язова до 10-річного ув'язнення за застосування військ проти прихильників незалежності Литви в 1991 році.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на ТАСС.

"За підсумками процесуальної перевірки у Слідчому комітеті Росії порушено кримінальну справу стосовно суддів Вільнюського окружного суду Айнори Мацявічене, Айви Сувілене, Віргінії Тамошюнайте і Артураса Шумскаса. Вони підозрюються в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК РФ ("Винесення свідомо неправосудного вироку")", - сказала офіційний представник СК РФ Світлана Петренко.

Нагадаємо, 27 березня Вільнюський окружний суд Литви засудив  67 колишніх радянських посадових осіб на чолі з маршалом Дмитром Язовим за воєнні злочини і злочини проти людяності під час захоплення Вільнюської телевежі в січні 1991 року. Усі, окрім двох офіцерів, були засуджені заочно на терміни від 4 до 14 років. 

Усіх підсудних визнали винними у створенні в 1990 році організованої групи військових і політиків, метою якої було повернення Литви до складу СРСР шляхом захоплення органів влади і стратегічних об'єктів.

У МЗС РФ рішення суду Вільнюса назвали маніпулятивним і заявили, що в ході процесу "були порушені основоположні принципи правосуддя".

ДОВІДКА:

У ніч на 13 січня 1991 частини Радянської армії та спецпідрозділи силових органів захопили Вільнюську телевежу і будівлю Литовського радіо. Це сталося через рік після того, як республіка оголосила про відновлення своєї незалежності й вихід з СРСР. 14 осіб загинуло, сотні постраждали.

На той час міністром оборони СРСР був Маршал Радянського Союзу Дмитро Язов, який займав посаду з 1987 року. Зараз йому 94 роки, він проживає у Москві.

Читайте також:

Спогади учасника студзагону оборони Вільнюса 1991 року

Литва під кулеметними зливами. Епізод перший: "Червоні йдуть!"

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.