Комітет Сейму Латвії визнав депортацію кримських татар геноцидом

Комітет закордонних справ Сейму Латвії ухвалив заяву, у якій визнав геноцидом депортацію кримських татар.

Про це пише "Дзеркало тижня" з посиланням на Facebook першого секретаря посольства України в Ризі Алісу Подоляк. У Ризі також провели акцію, яка символізує перемогу над терором, під час якої біля пам'ятника Тарасу Шевченку висадили Кримські липи.

"Комітет у закордонних справах Сейму Латвії ухвалив важливу для України заяву про визнання геноцидом депортацій кримських татар і засудження триваючої окупації Криму, а перед цим відбулася як завжди тепла і змістовна зустріч зі спікером парламенту Інарою Мурнієце",написала Подоляк.

Усі фото: Посольство України в Латвії 

Посольство України в Латвії інформує, що заяву також винесуть на засідання Сейму для прийняття 16 травня – напередодні 75-ї річниці депортації кримських татар 18 травня. 

Аліса Подоляк зазначила, що у ризькому парку Кровальда біля пам'ятника Тарасу Шевченку висадили Кримські липи, як символ перемоги життя над терором, творення над руйнуванням і боротьби за життя.

 

"Кримська липа була оголошена Деревом року в Латвії у знак солідарності з Україною та кримськими татарами і разом з товариством дендрологічного товариства у нас виникла ідея подарувати Ризі це нетипове для північної країни дерево, природнім середовищем якого є український Крим", - додала Подоляк.

 

За її словами, в акції взяли участь віце-спікер Сейму Дагмара Бейтнере-Ле Галла, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаов, посол України в Латвії Олександр Міщенко та інші. Подоляк додала, що на центральній площі Риги біля пам'ятника Свободи відбувся чисельний флешмоб, а в Музеї окупації Латвії відкрили виставку "Доросле кримське дитинство".

"Окремо дякую Міністру закордонних справ Латвії Едгарсу Рінкевичсу за його оперативну реакцію на рішення російської влади спростити процедуру спрощеного надання громадянства жителям Донбасу", - підсумувала Подоляк.

Читайте також:

Червнева депортація народів Криму

Як відбувалась депортація з Криму — документи НКВД

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".