Комітет Сейму Латвії визнав депортацію кримських татар геноцидом

Комітет закордонних справ Сейму Латвії ухвалив заяву, у якій визнав геноцидом депортацію кримських татар.

Про це пише "Дзеркало тижня" з посиланням на Facebook першого секретаря посольства України в Ризі Алісу Подоляк. У Ризі також провели акцію, яка символізує перемогу над терором, під час якої біля пам'ятника Тарасу Шевченку висадили Кримські липи.

"Комітет у закордонних справах Сейму Латвії ухвалив важливу для України заяву про визнання геноцидом депортацій кримських татар і засудження триваючої окупації Криму, а перед цим відбулася як завжди тепла і змістовна зустріч зі спікером парламенту Інарою Мурнієце",написала Подоляк.

Усі фото: Посольство України в Латвії 

Посольство України в Латвії інформує, що заяву також винесуть на засідання Сейму для прийняття 16 травня – напередодні 75-ї річниці депортації кримських татар 18 травня. 

Аліса Подоляк зазначила, що у ризькому парку Кровальда біля пам'ятника Тарасу Шевченку висадили Кримські липи, як символ перемоги життя над терором, творення над руйнуванням і боротьби за життя.

 

"Кримська липа була оголошена Деревом року в Латвії у знак солідарності з Україною та кримськими татарами і разом з товариством дендрологічного товариства у нас виникла ідея подарувати Ризі це нетипове для північної країни дерево, природнім середовищем якого є український Крим", - додала Подоляк.

 

За її словами, в акції взяли участь віце-спікер Сейму Дагмара Бейтнере-Ле Галла, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаов, посол України в Латвії Олександр Міщенко та інші. Подоляк додала, що на центральній площі Риги біля пам'ятника Свободи відбувся чисельний флешмоб, а в Музеї окупації Латвії відкрили виставку "Доросле кримське дитинство".

"Окремо дякую Міністру закордонних справ Латвії Едгарсу Рінкевичсу за його оперативну реакцію на рішення російської влади спростити процедуру спрощеного надання громадянства жителям Донбасу", - підсумувала Подоляк.

Читайте також:

Червнева депортація народів Криму

Як відбувалась депортація з Криму — документи НКВД

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.