Спецпроект

На Прикарпаття повернувся дерев’яний тризуб Бандери

Дерев'яний тризуб Степана Бандери передав Прикарпаттю о. Іван Боярчук із Чікаго.

Це один із найцінніших експонатів унікальної колекції, розпорядником якої є священик, пише Gazeta.ua.

На Прикарпатті - це вже третій релікт, який прибув з-за океану до Франківщини.

Настоятель української автокефальної церкви святої Покрови з американського міста отець Іван отримав свого часу унікальну спадщину реліквій та старожитностей від Владики Петра Колісника, очільника Спілки Визволення України під псевдо "Дніпро",

"Владика доручив мені цю колекцію з тим, аби її побачила Україна", - говорить отець Іван.

За словами о.Івана Боярчука, у колекції Владики Петра Колісника - чимало іменних подарунків від провідника ОУН Степана Бандери.

Зокрема, кишеньковий цілком справний годинник з вигравіруваним написом: "П.Коліснику від С.Бандери,1947 р.",

Однак, за словами Вишиванюка, коли він був у Чікаго й познайомився з владикою, той передав йому іменний годинник.

"Нині цей годинник у мене, уявляєте, він і досі ходить. А ще маю книгу "Місія України", яку видали у Канаді у 1957 році. Тут вміщено Конституцію України. Я ці експонати обов'язково передам у музей Петра Колісника", - сказав голова Івано-Франківської ОДА
Василь Вишиванюк.

За словами очільника області, митрополит Петро Колісник - це дійсно великий патріот, "про якого, на жаль, мало знають на його батьківщині".

"А за масштабністю це, по-суті, третя за величиною постать після Романа Шухевича і Степана Бандери", - каже Вишиванюк.

Незабаром на околиці обласного центру, на об'їздній дорозі неподалік авто ринку, зведуть музей Петра Колісника.

Біля музею буде збудована невеличка церква і декілька бункерів. Це буде своєрідний сучасний парк партизанської слави.

Теми

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.