Спецпроект

70 років погрому євреїв у польському Єдвабному

Минає 70-та річниця погрому євреїв у підляському містечку Єдвабне. Знищення єврейських жителів цього населеного пункту, що розташований неподалік місцевості Ломжа, здійснено 10 липня 1941 року.

Про це повідомляє Польське радіо.

З 2000 року слідство у справі погрому вів Інститут національної пам'яті Польщі. Через три роки справу було закрито.

Слідчі вказують, що поляки відіграли вирішальну роль у цьому вбивстві, хоча підбурювали їх до цього німці. Про це нагадує прокурор Радослав Ігнатєв:

"Встановлено однозначно, що безпосередніми виконавцями злочину 10 липня 1941 року в Єдвабному була група місцевих чоловіків. Це сталося внаслідок німецького підбурювання, на що вказують незаперечні докази. Але відомо, що німці у безпосередніх діях вбивства участі не брали".

Інститут національної пам'яті вважає, що у стодолі живими було спалено 300 осіб, а 40 було вбито раніше.

У зв'язку з трагічною річницею, у Єдвабному відбулися урочистості за участю представників президента Польщі, Інституту національної пам'яті, духовенства юдаїзму та римо-католиків.
Президент Броніслав Коморовський написав у листі з нагоди річниці трагічних подій у Єдвабному, що народ жертв мусив зіткнутися з сумною правдою, що він також бував злочинцем.

Від імені Польщі президент вибачився за те, що сталося 70 років тому. Лист прочитав колишній прем'єр Тадеуш Мазовєцький.

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944

Нищівної поразки в бою з бригадою УПА-Північ "Помста Базару" зазнав підрозділ 1-го батальйону 220-го прикордонного полку НКВД. Підрозділ був оточений, розчленований на кілька груп і майже в повному складі знищений. Бій стався в річницю страти ЧК учасників Другого зимового походу Армії УНР у 1921 році під с. Базар. Так бригада УПА символічно відплатила чекістам за смерть українських вояків.