Спецпроект

70 років погрому євреїв у польському Єдвабному

Минає 70-та річниця погрому євреїв у підляському містечку Єдвабне. Знищення єврейських жителів цього населеного пункту, що розташований неподалік місцевості Ломжа, здійснено 10 липня 1941 року.

Про це повідомляє Польське радіо.

З 2000 року слідство у справі погрому вів Інститут національної пам'яті Польщі. Через три роки справу було закрито.

Слідчі вказують, що поляки відіграли вирішальну роль у цьому вбивстві, хоча підбурювали їх до цього німці. Про це нагадує прокурор Радослав Ігнатєв:

"Встановлено однозначно, що безпосередніми виконавцями злочину 10 липня 1941 року в Єдвабному була група місцевих чоловіків. Це сталося внаслідок німецького підбурювання, на що вказують незаперечні докази. Але відомо, що німці у безпосередніх діях вбивства участі не брали".

Інститут національної пам'яті вважає, що у стодолі живими було спалено 300 осіб, а 40 було вбито раніше.

У зв'язку з трагічною річницею, у Єдвабному відбулися урочистості за участю представників президента Польщі, Інституту національної пам'яті, духовенства юдаїзму та римо-католиків.
Президент Броніслав Коморовський написав у листі з нагоди річниці трагічних подій у Єдвабному, що народ жертв мусив зіткнутися з сумною правдою, що він також бував злочинцем.

Від імені Польщі президент вибачився за те, що сталося 70 років тому. Лист прочитав колишній прем'єр Тадеуш Мазовєцький.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну

«Західні Креси»: українська спадщина східних земель III Речі Посполитої

На значній частині східних земель III Речі Посполитої протягом століть розвивалися українська культура і мова. Нині польське суспільство часто не бачить або недооцінює українського виміру культурної спадщини цих земель.

Знайти місце для шляхти в українській історії. Візія оптимістична

Події середини XVII cт., що кардинально змінять українську історію, ми оцінюємо через кілька століть потому. Знаємо, як струсонуть вони Річ Посполиту та світ навколо неї; знаємо, до яких наслідків призведуть. Їх учасники, проте, таких знань не мали, вони діяли так, як диктувала їм тогочасна система цінностей. Цінності ж залежали від того, до якого стану людина належала, в якій частині держави жила, в якій родині народилася й чим у житті займалася. Додаймо, що історія – це не хімічний дослід, де всі елементи зважено й пораховано. Тож ми можемо хіба що здогадуватися, якого елементу виявилося забагато, а якого – забракло, щоб на позір стабільний світ злетів у повітря