Спецпроект

70 років погрому євреїв у польському Єдвабному

Минає 70-та річниця погрому євреїв у підляському містечку Єдвабне. Знищення єврейських жителів цього населеного пункту, що розташований неподалік місцевості Ломжа, здійснено 10 липня 1941 року.

Про це повідомляє Польське радіо.

З 2000 року слідство у справі погрому вів Інститут національної пам'яті Польщі. Через три роки справу було закрито.

Слідчі вказують, що поляки відіграли вирішальну роль у цьому вбивстві, хоча підбурювали їх до цього німці. Про це нагадує прокурор Радослав Ігнатєв:

"Встановлено однозначно, що безпосередніми виконавцями злочину 10 липня 1941 року в Єдвабному була група місцевих чоловіків. Це сталося внаслідок німецького підбурювання, на що вказують незаперечні докази. Але відомо, що німці у безпосередніх діях вбивства участі не брали".

Інститут національної пам'яті вважає, що у стодолі живими було спалено 300 осіб, а 40 було вбито раніше.

У зв'язку з трагічною річницею, у Єдвабному відбулися урочистості за участю представників президента Польщі, Інституту національної пам'яті, духовенства юдаїзму та римо-католиків.
Президент Броніслав Коморовський написав у листі з нагоди річниці трагічних подій у Єдвабному, що народ жертв мусив зіткнутися з сумною правдою, що він також бував злочинцем.

Від імені Польщі президент вибачився за те, що сталося 70 років тому. Лист прочитав колишній прем'єр Тадеуш Мазовєцький.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.