Спецпроект

ВУЛИЦЮ УРИЦЬКОГО В КИЄВІ ПЕРЕЙМЕНУВАЛИ НА ЛИПКІВСЬКОГО

Мер Києва Леонід Черновецький підписав рішення Київради 2007 року про перейменування вулиці Мойсея Урицького у вулицю митрополита Василя Липківського.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Протягом 4 років рішення Київради про перейменування вулиці не підписувалося Черновецьким, - зазначив Бригинець. - Нарешті документ підписаний, і найближчим часом він буде обнародуваний і виконаний".

Процес присвоєння одній з центральних вулиць Києва (на масиві Солом'янка) імені митрополита Василя Липківського тягнеться з 1993 року, коли комісія Київради з питань перейменувань і пам'ятних знаків вперше розглянула питання щодо перейменування вул.Урицького на вул. В.Липківського.

На думку депутата, на карті міста "з'явиться ще один по-справжньому український символ і зникне вулиця, яка носила ім'я головного петроградського ЧКіста, людину, що вчинила злочин проти народовладдя - організувала розпуск Всеросійських установчих зборів, що цілком могли перетворити Росію в демократичну державу, а не комуністичну імперію".

Митрополит Василь (Липківський) - український релігійний діяч, церковний реформатор, проповідник, педагог, публіцист, письменник і перекладач, борець за автокефалію українського православ′я, творець та перший митрополит Київський і всієї України відродженої у 1921 році Української Автокефальної Православної Церкви. У 1919-1927 рр. - останній настоятель та доглядач Софії Київської.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.